У кожної людини життєвий простір свій і строго індивідуальний. Його межі обмежені фінансовими можливостями, збігаються з особистими рамками і часто ними ж визначаються.
На жаль, не всі розуміють, що допитливість, розумові здібності та широта світогляду можуть збільшити його межі до максимуму, бо матеріальні блага в цьому обмежені.
Якщо особиста територія людини має відносні межі, то з життєвими межами все набагато складніше. У немовляти особистий простір тільки формується, тому йому необхідний тісний контакт із матір’ю, щоб почуватися в безпеці.
Для однорічного малюка умовна персональна межа встановлюється на довжину витягнутої руки. І він безперешкодно впускає туди тільки дуже близьких людей, а життєвий простір немовляти відповідає батьківському.
З часом межі життєвого простору можуть змінюватися. Як у бік збільшення, так і в зворотному напрямку. Це пов’язано з віком людини, її вихованням та освітою. На їх розширення впливає історичний розвиток цивілізації.
Якщо в первісної істоти воно сумірне з територією проживання племені, то в сучасному суспільстві свідомі межі його члена іноді безмежні. Також постійно збільшується його особистий простір.
Його межі з кожним днем все суворіше дотримуються. Хтось задовольняється малим і подорожує по всьому світу, не маючи за душею ні копійки, але почувається щасливою людиною.
В таких випадках людина почувається вільною, бо ніхто не зазіхає на особисті межі, а її життєвий простір можна порівняти тільки з розмірами неосяжної планети.
Дивишся на таких і помічаєш, що він випромінює цілковите умиротворення, а очі його дивляться на світ із неймовірною добротою. Хтось володіє мільйонними рахунками, живе в особняку, літає по всьому світу і викладає це на загальний огляд.
І тут виникає питання: абсолютно вільна і щаслива людина без комплексів стане хвалитися перед оточуючими своїм особистим життям і демонструвати іншим, що вона досягла чогось?
У нього усміхнене, але напружене обличчя, а в очах – зарозумілість і порожнеча. На шиї у нього висить його супутниця з подушками безпеки замість рота і молочних залоз. Звісно, “гроші є, можу собі дозволити”.
Тільки нарощування вій, накачування губ чи збільшення до немислимих розмірів грудей жодним чином не впливає на розширення кругозору красуні. Радше навпаки, свідчить про його значне скорочення.
От і стоять вони на фото зовні такі задоволені й радісні. Тільки справжнє щастя де? Одна показуха! Якщо порівняти життєвий простір різних індивідуумів, то з’ясовується парадоксальна річ.
Виявляється, що багатство не є головною ознакою його зростання, тобто не в грошах щастя. Людина часто відчуває себе як птах у клітці. Різниця лише в тому, що в заможних людей клітка золота.
І хоч би як ви прожили свій вік, хоч би як намагалися розширити свій особистий і життєвий простір, у результаті все зведеться до одного…. Є сенс організовувати свої рамки так, щоб почуватися комфортно і бути щасливою.
