Мені і коханкою добре бути, я не хочу іншого

Я молода коханка впливового чоловіка. Ми познайомилися в ресторані, в мою зміну, коли в нас був бенкет.

Я почула як він сварився зі своєю дружиною, вона щось погрожувала йому, що лишить без останніх штанів. Любові там немає, однозначно.

Віктор з Любою прожили 20 років разом, одружилися молодими, їм тоді по 18 було. А зараз в кожного свої інтереси. Та це до чого веду.

Віктор практично живе в мене, в мене їсть і спить. Але є одне але, все його майно переписане на дружину, на Любу. У нас чудові з ним стосунки, ми за 3 роки ніколи не сварилися, слова поганого не сказали один одному, він дає мені гроші, але я і сама заробляю.

Ми ходимо в ресторани і кіно, на виставки. Є місця, куди він бере мене з собою залюбки, а є куди ходить з дружиною.

Але він всеодно боїться. І боїться втратити не її, а її гроші. Я думаю якби він її любив, то не скочив у гречку зі мною.

От нещодавно в нас була розмова про те, що пора б щось вирішити, адже я не можу так довго бути в статусі розпусниці, мені б хотілося бути вже жінкою.

Він на мій подив погодився, але попередив, що буде важко. А я навіть не уявляла, про що буде йти мова. А справа в тому, що при розлученні Люба, в якій я навіть не сумніваюсь, вижене його, він лишиться без роботи і майна.

І з г0лим зад0м прийде до мене. Але прийде, він обіцяв. Дав мені час подумати, бути коханою жінкою, жити як і тепер, але не в шлюбі, при грошах, ховати очі і не попадатися дружині.

Або спокійно гуляти де заманеться але без нічого. Тепер це дилема. В нас все добре, так, але це до тих пір, поки не скінчаться гроші, поки не почнеться побут. Відмовлятися від одруженого чоловіка, чи приймати його пропозицію, якщо так то яку?

You cannot copy content of this page