Мені всього 23 роки, але я вже відчула радість материнства. Три місяці тому в мене з’явилася донька. Я щаслива в шлюбі, у мене прекрасний чоловік. Він непогано заробляє, він програміст.
Модна нині професія дає можливість мені почуватися вільно у фінансовому плані. Як же це приємно, витрачати дитячі підгузки, не переживаючи про те, чи вистачить на них завтра грошей! Материнство, це, звичайно, чудово.
Обожнюю проводити час із малятком, гуляти з ним. Та що там говорити, разом зі своєю донькою я роблю абсолютно всі справи. Часто ношу її в слінгу по квартирі, залишаю її одну в ліжечку зовсім ненадовго.
Я присвятила всю себе нашому маленькому янголятку… Єдине, що мене турбує, це поведінка мами коханого. Поки що в нас немає окремого житла, тому ми живемо всі разом. Я, наша дівчинка, мій чоловік і свекруха.
Моїй свекрусі 55 років. Вона через багато чого пройшла у своєму житті, адже вона виховувала сина одна. Життя так склалося, що всі турботи з виховання лягли на її тендітні плечі.
Вона важко працювала, намагалася зробити для мого чоловіка все, що могла. Це добра, чуйна людина, вона абсолютно безконфліктна, усміхнена, часто жартує. Не приховую, коли я виходила заміж за її сина, була горда, що в мене така свекруха.
Не склочна старенька, а справжня подружка! Зміни в її поведінці стали відбуватися, коли я завагітніла. Чим більшим ставав мій живіт, тим більш вражаючі речі я стала помічати.
Наприклад, свекруха п’є чай на кухні, дивиться у віконце. Мрійливо закочує очі й видає, що теж би хотіла дитину від коханого чоловіка. Мене невимовно здивували ці її мрії вголос. Я була впевнена, що у свекрухи нікого немає.
Вона весь час пропадала на роботі, бігала у фітнес-клуб, відвідувала салони краси. Вона дуже багато робить по дому, завдяки цьому в нас чистота і порядок. Як вона все встигає?
Напевно, у другої мами є кілька клонів, які допомагають їй у всіх турботах… Коли моя донечка народилася, звичайно ж, я розраховувала на допомогу свекрухи. Але вона різко віддалилася! Все частіше вона кудись пропадати.
Раніше вона повідомляла, що йде в гості до подружки. Тепер же вона таємниче мовчить, фарбується, вбирається, крутиться перед дзеркалом биту годину під супровід несамовитого плачу онуки.
Я займаюся донькою зовсім одна, свекруха мені не допомагає. Не пристаю до неї з проханнями. Завжди поступлива, у таких випадках свекруха дивиться на мене вовком. Кидає на мене пронизливий погляд і миттєво залишає оселю.
У мене закралися думки, що вона знайшла якогось чоловіка і взялася налагоджувати своє особисте життя. Обрала для цього найбільш невідповідний момент! У неї було стільки часу для цього раніше.
Чому саме зараз? Зараз, коли я мама-годувальниця, мені ж теж хочеться збігати в салон краси, щоб не втратити привабливість для чоловіка. Мені теж хочеться піти на фітнес, але немає змоги, бо немає з ким залишити дитину.
Тільки зберуся про щось попросити свекруху, а її вже й сліду немає. Як же це егоїстично! Вважаю, що в 55 років потрібно думати про онуків, а не намагатися встрибнути в останній вагон.
Молодість пішла, якщо не вийшло раніше вийти заміж, створити міцну сім’ю, навіщо зараз витрачати на це сили? Шанс, що все складеться вдало, мізерний. Усьому свій час. Як переконати свекруху не займатися дурницями?
