Я розлучилася з чоловіком, бо не могла з ним більше жити. В нас дві доньки, які не було проти мого рішення. Старша дуже любить батька, тому попросила жити з ним, а молодша вирішила залишитися зі мною. А от колишній ніяк не дасть мені спокою. Приїжджає нібито побачитись з молодшою дочкою, але ходить за мною по п’ятах та просить повернутися.
Я не хочу, бо знову отримаю ще третю. А я втомилася від безпорадності чоловіка, постійного розв’язання всіх проблем та тягнути домашні та фінансові справи. Сьогодні я тим більше впораюся сама, можу навіть машину відремонтувати. Але його, виявилося, важко позбутися.
Я пожалілася подрузі на ситуацію, яка склалася. Вона в мене психотерапевт, що практикує. На її думку, що мій чоловік поводиться як жертва та вимагає від мене бути частиною мого життя, чим фактично краде його. Він просто застряг у тому віці, коли за нього вирішували інші.
Зважавши усе, вона мені порадила чітко визначити межі та додати щось нове в життя, що даруватиме радість і живитиме вас енергією. Крім того, вона порадила відпочивати та розважатися, навіть якщо на це є лише кілька годин на місяць, бо яскраві емоції допомагають прийти до тями і налагодити життя.
