Мовляв, віддадуть пенсію матері на процедури. Але я й так беру за виїзд символічну суму, щоб можна було хоч щось дітям додому принести…

Мама чоловіка погано почувається вже давно. Три тижні тому її поклали у лікарню, щоб вона була під наглядом фахівців. Зараз їй стало легше, і ми забрали її додому.

Їй треба було ще два тижні давати ліки, але оскільки вона захотіла додому, треба було, щоб хтось прослідкував. У мене є досвід у цій справі, але я працюю і маю двох дітей.

Коли я погодилася доглядати свекруху і назвала суму за свої послуги, сестра чоловіка сказала, що я меркантильна жінка, і в мене немає нічого святого… Хочу, щоб ви розуміли, я працюю медсестрою.

Щодня їзжу за викликом до тих, хто не може дістатися до лікарні. За це беру невелику суму, адже на дорогу йде час, і за це мені ніхто не доплачує. Загалом, підробляю як може, а ще маю двох дітей-школярів.

Вони бачать мене тільки пізніми вечорами, та й чоловік теж допізна затримується на роботі. Зі свекрухою у мене стосунки не найтепліші. Коли син вирішив одружитися, його мати вмовляла його передумати.

Але дітей начебто прийняла і потім якось змирилася. Так, я знала, що жінка з дитиною від першого шлюбу – це не межа мрій. Тоді свекруха була не дуже задоволена вибором сина.

Але ми з чоловіком кохали одне одного, мого старшого сина він виховує як рідного. Ми зараз у скрутній фінансовій ситуації. Уже кілька років виплачуємо іпотеку, а нещодавно в нас з’явилася донька.

З роботою зараз дуже непросто. Чоловік на роботі поки що тримається, хоча там скорочують штат, тому про підвищення зарплати й мови бути не може. Підробіток допомагає там триматися на плаву, хоч ми й вибиваємося з сил.

Тому я не стала безплатно погоджуватися на прохання сестри чоловіка. Свого часу, до речі, свекруха не погодилася подивитись за моїм сином, коли мені треба було відлучитись по роботі.

А зараз її донька каже, що вже на той момент свекруха нездужала і вона не хотіла на себе брати відповідальність. Я не ображаюся, але і мене зрозуміти ніхто не хоче. Сестра чоловіка після декрету вирішила більше на роботу не виходити.

Зараза займається манікюром у себе вдома. Виділила кімнату, закупила все необхідне, пройшла курси майстрів манікюру. Спочатку вона робила пробний манікюр безкоштовно всім знайомим.

Коли навчилася, то і з рідних, зокрема, брала повну вартість процедури. А тепер вона каже, що не по-людськи брати гроші з рідних людей. Коли я їй про це сказала, то вона тільки очі викотила.

Бачте, в неї робота не стабільна: один день замовлення є, а в інший немає. Діти сидять удома самі, бо грошей на няню немає. Заробіток хиткий, а няні треба платити постійно, та й дорого це.

Вона каже, що дорого для них виходить мені платити. Мовляв, віддадуть пенсію матері на процедури. Але я й так беру за виїзд символічну суму, щоб можна було хоч щось дітям додому принести, які сидять чотирьох стінах.

А тепер мені пропонують кинути дітей і їздити двічі на день безкоштовно, ігноруючи мою роботу. Чи не занадто це? Чоловік намагається зберігати нейтралітет, але він теж згоден, що це не вихід. Не можна бути добрим на шкоду собі та своїй родині.

You cannot copy content of this page