Моя донька в 15 років вирішила, що вона вже доросла. Мабуть, всі дівчата в такому віці хочуть здаватися дорослими. Починається все з чого?
Звісно, короткі спідниці, косметика, підбори і поведінка, м’яко кажучи не пристойна. Я пам’ятаю як в свій час, я в мами витягнула з сумки туш і обмалювали нею всю себе, і вії, і брови, і навіть стрілки зробила нею ж.
Видовище було ще те. Що зазвичай роблять батьки в такому випадку? Звісно ж починають сваритися.
Добре, що ми живемо в іншому світі, і тепер не потрібно, як казали колись, перебивати “з одного місця” в голову мізки, за допомогою ременя чи шланга від пральної машинки.
Хто пам’ятає, той знає, що це за задоволення. Так от, я спочатку, звісно, поспілкувалася на цю тему з мамою і свекрухою. Нічого нового я не почула, окрім домашнього арешту, ременя, і всього такого.
В школі ситуація теж накалялася, і я вирішила діяти по іншому. В один з вільних днів я взяла доньку під руку і пішла з нею в дорогезний торговий центр.
Там було дуже багато дівчат, сучасних, молодих, красивих, які могли б стати для моєї доньки прикладом. Я показала, що для того, щоб гарно виглядати, не обов’язково носити яскраву помаду чи чорні, довгі нігті.
Відчуття стилю, воно заключається в іншому. Дякувати Богу донька мене почула. Вдома ми переглянули кілька журналів і відео.
На ранок зробили гарну укладку, підмалювали губи рожевим блиском, зробили ніжний і приємний манікюр. Дочка прийшла зі школи задоволена і запитала дозволу на те, щоб піти в кіно з однокласником.
Планую ввечері подарувати їй свої туфлі, які я вже давно не вдягала. Я рада, що мені вистачило мізків не змушувати дитину вмиватися з милом та стояти на гречці. Іноді, треба просто спитати, чого ж хочуть діти, може це допоможе їм відкритися і почати довіряти своїм рідним.
