Сімейних сварок через різні погляди на свята, на жаль, не уникнути. Так сталося і зі мною. Я твердо переконана в тому, що змінювати дати релігійних свят – абсолютно неправильно.
І я можу робити те, що вважаю за потрібне, у своїй родині, бо я – глава сімейства, а чоловік і діти мене слухаються, але моїм планам на тихе і спокійне святкування не судилося збутися.
Моя свекруха закомандувала святкувати Різдво 25 грудня, а не в січні, як зазвичай. Вона мене ще й темною назвала, коли я запротестувала. Чи образило це мене? Скоріше ні, але я злопам’ятна і відступати не планувала.
Зробила їй уїдливе зауваження, яке не пройшло повз вуха мого чоловіка. Йому не подобалися наші суперечки, тому він запропонував святкувати все. Я зі свекрухою переглянулася, але вирішила не продовжувати сварку.
Нещодавно моя старша дочка повернулася з за кордону. Вона навчалася на факультеті журналістики в одному зі старовинних університетів. Натхненна красою столиці європейської країни вона не могла зупинитися.
Все торохтіла про Різдво за кордоном. Саме в цей момент я задумалася. А що, як дочка і свекруха мають рацію? Адже мене ніхто силою не змушує змінювати устрій свого життя і переносити його на нові рейки.
Можна спробувати прийняти нові традиції. Придивитися, влитися в колектив, так би мовити. І обов’язково разом з коханим і двома донечками поїхати на свята за кордон.
Чоловік навіть здивувався моїй пропозиції. Так ми й поїхали за кордон на 25 грудня і мені дійсно сподобалося там. А коли ми повернулися, то відсвяткували Різдво 6 січня ще раз.
