Коли Алла Вікторівна прийшла до нас, чоловік відразу погодився їй допомогти. Я не сперечалася, бо це справа свята, тим більше він більше заробляє, ніж я.
З тих пір третину зарплати чоловік відкладав для мами на продукти і на оплату комунальних рахунків. Все б нічого, але свекруха, яка ось уже 15 років жила одна, завела собі коханця.
Вона познайомилася з розведеним Іваном Петровичем, у якого свої дорослі діти. Іван Петрович дуже швидко перебрався до свекрухи в квартиру жити. Так як раніше він знімав житло, Алла Вікторівна люб’язно запропонувала їм з’їхатися, щоб поряд бути і не витрачати гроші даремно.
Не знаю, як там все насправді, але цей Іван Петрович сказав, що житло залишив колишній дружині, тому і з’їхав на зйомне квартиру. Може, це і правда.
З тих пір як закохані з’їхалися, свекруха все рідше стала погоджуватися наглядати за онукою. А я вийшла на роботу і потребувала підтримки, минулого місяця дочка застудилася, з нею треба було посидіти пару днів, поки ми з чоловіком на роботі.
Перші два дні свекруха прийшла, як домовлялися. А на третій вона спізнювалася. Я вже не встигала на роботу, стала дзвонити свекрусі на мобільний, але вона не відповідала.
Коли я додзвонилася, трубку підняв Іван Петрович, який заявив мені, що Алла Вікторівна нам нічого не винна, і поклав трубку. Мені довелося взяти відгул на роботі, не можу передати, як я розлютилася. На наступний день я попросила сусідку доглянути за дочкою за невелику плату. Та погодилася.
На початку місяця Людмила Вікторівна зателефонувала синові і запитала, чому він не перевів їй гроші на карту, як робив це кожен місяць. Вона зі своїм партнером розраховувала на ці кошти. А чоловік відповів їй, що ми нічого їм не винні.
Якщо часу у неї немає на власних дітей, то нехай покладається на свого обранця. Я вважаю, що чоловік правильно вчинив, зараз ми не спілкуємося зі свекрухою.
