Моя свекруха у свої 50 виглядає як модель. На її фоні я наче сіра миша. Та й поводиться вона зі мною так, наче я її прислуга. Вона завжди з макіяжем, гарно вдягнена та на підборах.
Вона постійно ходить на побачення, займається йогою, гуляє з подругами та витрачає гроші на салони краси. Свекруха навіть до нашого весілля готувалася більше, ніж я. Саме вона на моєму святі була головною. Всі дивилися лише на неї, а мене наче й не було.
Після весілля ми переїхали до свекрухи. Навіть живучи під одним дахом ми майже не спілкувалися, бо її постійно не було вдома. Вона практично не готувала і ніколи не їла з нами. Чоловік волів не говорити про матір. Свекруха байдужа до всього, окрім себе.
Якось я готувала перед святами, бо була вже при надії, то інколи почувалася недобре. Я попросила свекруху допомогти мені, але вона лише посміхнулася і сказала, що вже йде на корпоратив. Так і пішла залишивши мене на кухні одну.
До речі, коли вона дізналася, що буде бабусею, то геть не зраділа. Постійно питала, навіщо нам діти, ми ж такі молоді, пожили б для себе. Свекруха серйозно питала, може ми передумаємо. Я одразу зрозуміла, що їй онуки не потрібні.
Вона так і пропадала десь постійно, а коли з’явився онук, то просто не звертала на нього увагу. Навіть жодного разу не залишилася з дитиною й на годину.
Нещодавно свекруха заявила, що з’їжджає від нас, а кватиру залишає. Виявилося, що вона заміж виходить. З того часу вона жодного разу не ночувала вдома. Дитина й досі не залишався з бабусею більше, ніж на годину. Хіба це нормально?
Якось я запитала свекруху, чому вона ігнорує всі мої прохання посидіти з онуком. У відповідь лише почула, що вона не нянька і має свої справи. Мені дуже сумно, бо моя мати живе далеко і не може допомогти. Незабаром поїдемо до них у гості і мій син хоч дізнається, якою може бути справжня бабуся. Може, варто ще раз поговорити зі свекрухою?
