Я жодного разу не була одружена офіційно, хоча мені вже й 28 років. Як і будь-якій нормальній жінці цього віку, мені давно вже хочеться якоїсь сталості та визначеності у цьому житті.
Хочеться справжню сім’ю та дітей. Подруги всі одружені, мають дітей, а я так і перебуваю у статусі співмешканки чи громадянської дружини.
У мене, звичайно, є коханий хлопець, з яким ми зустрічаємося ще з часів мого навчання в інституті. З ним останні 6 років живемо цивільним шлюбом. Але мені не хочеться застрягнути у статусі його співмешканки назавжди.
Чоловік на 3 роки старший за мене. Він був уже один раз одружений. Платить аліменти на восьмирічного сина, який живе з матір’ю.
Через те, що він уже один раз усе це проходив, він постійно просить мене «не квапити події, і не тиснути на нього із питанням шлюбу».
Він каже, що для того, щоб зважитися на це ще раз, йому хочеться добитися нарешті фінансової стабільності, щоб наша з ним сім’я ні в чому не потребувала.
Через те, що мені вже набридло чекати, коли він готовий оформити наші стосунки офіційно, ми стали іноді з ним сваритися.
Одного разу я навіть погрожувала йому розставанням. Я поїхала до родичів, сказала, що погоджуся повернутися тільки після того, як побачу у нього куплену каблучку для заручин і він зробить мені пропозицію. Довелося нудитися півтора тижні, поки він нарешті не дозрів для примирення.
Хоч і не найдорожче, але колечко він мені тоді таки подарував. Ще пообіцяв, що ми розпишемося на початку цієї осені. Я повернулася до нього, але час минав, а мій громадянський чоловік знову став зображати, що зараз йому не до весілля.
Я втомилася чекати пропозиції і вирішила зробити вигляд, що ми нарешті оформили наші стосунки. Я поміняла в соцмережах прізвище на те яке у нього, поставила собі на аватарку фото з букетом, на якому видно моє заручне кільце, і вказала статус «заміжня».
Це було зроблено без бажання розпалити якийсь конфлікт. Просто ми з молодою людиною вже багато років разом, і я вже давно вважаю нас сім’єю. Але милий жарт обернувся справжнім скандалом.
Мало того, що син мого громадянського чоловіка написав мені, що так не роблять, ну зрозуміло, що восьмирічна дитина цього не напише, там без мами не обійшлося, так ще й він сам влаштував мені скандал.
Він звинуватив мене в тому, що я надто зациклена на штампі і що я «біжу попереду паровоза». Але найприкріше — зажадав повернути все, як було.
Я визнаю, що мій вчинок в очах його дитини міг бути недоречним. Але не розумію його бурхливої реакції на мій жарт.
Невже всі обіцянки одружитися зі мною, якими він годує мене вже багато років – це порожній звук. Може він зовсім не збирається узаконювати наші стосунки?
