Родинні історії

Ніколи не думала, що доведеться розписуватись із уже колишнім чоловіком вдруге

Ніколи не думала, що доведеться розписуватись із уже колишнім чоловіком вдруге. Але життя обернулося зовсім не так, як планувалося.

Разом прожили 15 років, народилися син та донька. Довго терпіла запої чоловіка, але коли він почав на мене підіймати руку наважилася на розлучення.

На той час у нього в однокімнатній квартирі в іншому районі міста жила мати. Я розраховувала, що він після розлучення переїде до неї, а я з дітьми залишусь у такій самій однушці.

Але свекруха категорично відмовилася приймати його, сказавши, що не хоче доживати свого життя з людиною у якої є проблеми з алкоголем.

Я її розуміла, тому й не наполягала, а вигнати його не могла, бо ця квартира теж була його.

Так і стали жити разом, тільки він сам собою, а я з дітьми. Не скажу, що не було проблем, адже в одній кімнаті важко не спілкуватися. Але це було інше спілкування.

Чоловік пив, але нас не чіпав. Зізнаюся, я розраховувала, що після відходу свекрухи він все ж таки переїде в ту квартиру (він єдиний син і спадкоємець).

Але й тут не склалося. Дочка дізналася що ти чекає дитину у 18 років і зібралася заміж. Жити не було де, і свекруха погодилася, щоб вони оселилися в неї.

П’ять років вони жили разом, без сварок та конфліктів, тож бабуся й залишила квартиру онучці, вирішивши, що нашу успадкує син.

Син одружився і живуть біля тещі. Ми з чоловіком удвох, як і раніше. Він приносить зарплату, я готую та прибираю, разом ходимо в гості до дітей та онуків (у дочки вже двоє та у сина також дві дівчинки).

Невістка дуже незадоволена, що наша донька має квартиру, а синові ми нічого не дали. Хоча регулярно допомагаємо грошима, купили машину.

Але це не береться до уваги. Три місяці тому чоловікові поставили страшний діагноз. Ми всі були шоковані, а невістка всім нам заявила: «коли батько піде, ми відразу переїжджаємо у вашу квартиру, а ви поїдете до своєї матері до села».

Я не могла вимовити і слова у відповідь, так вразила мене її нахабство. Син мовчав, певне, це питання вони обговорили раніше.

Чоловік нічого не відповів, просто вийшов із дому і повернувся лише увечері. Він сказав, що винен переді мною та дітьми, тому хоче допомогти мені, і запропонував розписатися знову, щоб я була спадкоємицею його квартири. І написав дарчу на мене.

Тиждень тому ми розписалися. Про це ніхто не знає, про дарчу теж. Чоловік сказав, що після його відходу я маю переписати свою квартиру не на сина, а на онучок (його дітей) порівну.

Сказав, що син втратив своє право на якусь спадщину, коли промовчав. Я з ним згодна, але боюся, що у спокої невістка мене не залишить після відходу чоловіка. На захист із боку сина надії немає.

Вам також має сподобатись...