— Ти зіпсувала стосунки з сином? — поцікавився Дмитро Сергійович. — А ти взагалі про онука подумала? Нормально, що він міг би рости без батька?
— Ми б Матвія до себе забрали, самі б виховали!
— Олено, може, тобі до лікаря звернутися? Що ти мелеш?
Коли три роки тому син Олени Миколаївни Денис вирішив одружитися, вона не надто зраділа.
Вона вважала, що її сонечко заслуговує на найкраще. Оля, яка працювала перукаркою і була з дуже скромної родини, попри свою привабливу зовнішність, аж ніяк не могла бути гідною партією для Дениса!
Але зазвичай слухняний синочок твердо стояв на своєму: «Кохаю, без неї жити не можу, одружуся».
Крім того, наречена виявилася при надії, і тут вже Олені Миколаївні не було що сказати.
— Матір, та заспокойся ти! — навіть її зазвичай незворушний чоловік Дмитро Сергійович втратив самоконтроль. — Хлопцеві 24 роки, він закінчив навчання, працює. Коли ж йому ще одружуватися?
Ми з тобою одружилися, коли тобі було 18, а мені — 21, і нічого — досі разом.
— Це інше!
— Та годі тобі! Вигадуєш всяку нісенітницю.
З невісткою на одній кухні їй не довелося стикатися. Молодята оселилися у двокімнатній квартирі, яку Денис отримав у спадок від бабусі.
Батьків у гості особливо не запрошували, але й допомоги ніякої не просили.
— Це Олька його під каблук загнала! — зітхала Олена Миколаївна у розмові з подругою. — Дениска сам би нізащо не відмовився спілкуватися зі мною щодня.
— Нічна зозуля денну перекує, — співчувала їй Тетяна Василівна. — Та нічого. Ось народиться дитина — без вашої допомоги вони точно не обійдуться.
Однак і народження Матвія нічого не змінило. Молоді самі давали собі раду й не поспішали залучати до виховання малюка когось ще.
А невістка продовжувала дратувати Олену Миколаївну тепер уже своїм зовнішнім виглядом.
— Таню, ти навіть не уявляєш, яка вона потвора! — трагічно вигукувала вона. — Раніше ця Олька була стрункою, великоокою дівчиною, а тепер — просто слон!
З-за щік очей не видно, влізає лише в безрозмірний халат, та ще й якісь спортивні костюми купує для прогулянок — суцільні чохли для бегемотів.
— Олено, ну чого ти чіпляєшся? Ну, дівчина трохи погладшала після появи дитини, нічого, з часом прийде у форму.
— Та нікуди вона й не збирається приходити!
Я їй тут натякнула, що не погано б про себе подбати, в зал ходити, за харчуванням стежити. Я, мовляв, з Матвієм готова займатися, полегшити їй життя.
А вона так на мене грізно поглянула й процідила: «Дякую, я сама розберуся».
— Може, й справді?
— Та вона ні з чим розбиратися не буде! Я знаю таких! Так і доведеться моєму синочку з цією слонихою жити, на людях з’являтися!
Олена Миколаївна й справді переживала за сина — хіба ж він не гідний красуні-дружини?
Сам Денис, коли вона йому про це сказала, здивовано подивився на неї:
«Мамо, ти що? Я Олю кохаю не за зовнішню красу».
Ну звичайно! Просто її син добре вихований і не може ось так просто кинути дружину з дитиною. Та нічого, у нього є мама — вона допоможе!
У неї навіть була на прикметі підходяща дівчина — дочка сусідів із дачного селища.
Еля— струнка, як тростинка, скромна, освічена, працює в приватному дитячому садку.
— Так Оля теж була стрункою до появи Матвія, — посміхнувся Дмитро Сергійович, дізнавшись про плани дружини, які він не схвалював. — Може, не варто одну на іншу міняти?
— По-перше, Еля вся в матір, а та від природи струнка й взагалі стежить за своєю зовнішністю.
А по-друге, Еля й сама собі не дозволить так розпуститися, — повчально відповіла Олена Миколаївна. — По матері Ольги відразу можна було сказати, на що з часом перетвориться її дочка. Та хто мене слухав?!
З Елею проблем не виникло — будучи лише на рік молодшою за Дениса, вона досі не була заміжня і охоче відгукнулася на пропозицію Олени Миколаївни ближче познайомитися з Денисом.
Коли нічого не підозрюючий син приїхав до батьків на дачу, щоб допомогти, туди ж «випадково» завітала Еля. Усі провели чудовий вечір за накритим столом.
Олена Миколаївна ще кілька разів влаштовувала «випадкові» зустрічі Дениса й Елі. Постійно повторювала синові, яка Еля хороша дівчина і якою чудовою дружиною вона для нього стане.
— Мамо, ти мене з цією Елею зводиш, чи що? — нарешті здогадався Денис.
— Та що ти кажеш, синку? Я просто намагаюся тобі допомогти, — вона знітилася під здивованим поглядом сина.
— Мені ні в чому не потрібно допомагати! — різко перервав її Денис. — Я кохаю Олю, і якщо тобі тут щось не подобається, то це не мої проблеми.
Вони посварилися. Син перестав реагувати на її запрошення в гості й взагалі розмовляв дуже сухо.
Еля теж здавалася засмученою — вона не могла не розуміти, що план провалився.
Щоб якось загладити це, Олена Миколаївна надіслала «бідній дівчинці» розкішний букет, а потім кілька разів відправляла до неї чоловіка: то з кошиком ранньої полуниці, то з дієтичною, але дуже смачною запіканкою…
Хто знає, як складеться життя — раптом Денис передумає?
Однак син і не збирався «передумувати», а ще Олена Миколаївна посварилася з чоловіком.
— Зіпсувала стосунки з сином? — поцікавився Дмитро Сергійович. — А ти взагалі про онука подумала? Нормально, що він міг би рости без батька?
— Ми б Матвія до себе забрали, самі б виховали!
— Олено, може, тобі до лікаря звернутися? Що ти мелеш?
— Я дбаю про щастя нашого сина! А тобі, здається, байдуже!
— Дурепа!
Олена Миколаївна аж здригнулася — за все їхнє спільне життя чоловік жодного разу навіть голосу на неї не підвищував.
Тепер не тільки син, а й чоловік став спілкуватися з нею виключно по справі.
— Нічого! Пройде, і все буде нормально, — впевнено заявляла Олена Миколаївна подрузі. — Хіба я не знаю свого Дімку? І Денис ще одумається.
— Олено, тобі б трохи пригальмувати, — похитала головою Тетяна Василівна. — Спробувала — не вийшло. Що ж тепер?
Олена Миколаївна пригальмувала, щоб лише обміркувати свої подальші дії — просто так відступати вона не збиралася.
Тільки нічого більше зробити вона не встигла, у неї не було на це часу.
— Олено, я розлучаюся з тобою, — раптом заявив чоловік.
— А на честь чого? — Олена Миколаївна, звісно, ошелешилася.
— Я закохався в іншу жінку і хочу одружитися з нею.
— Сивина в бороду…?
— Я ще не такий вже й сивий, — скривився чоловік. — І біс тут ні до чого, це кохання.
— Хто вона? Хто ця…
— Олено, стеж за язиком! — перервав її чоловік. — Я хочу нормально розлучитися з тобою.
— Нормально?! Кинути мене після 25 років шлюбу — це нормально?!
Розгорівся грандіозний скандал. Олена Миколаївна вимагала назвати ім’я розлучниці, погрожувала зганьбити її на весь світ.
— Я все одно дізнаюся — краще сам скажи!
— Це Еля, — не витримав чоловік. — Так, ми кохаємо одне одного…
— Що-о-о? Ти точно з’їхав з глузду! Вона тобі в дочки годиться! І давно ви з нею зблизилися?!
— Олена, яке це має значення? — втомлено відповів Дмитро Сергійович. — Ми кохаємо одне одного, і в нас буде дитина.
Тут Олена Миколаївна навіть втратила дар мови. Щоправда, лише на деякий час.
Наступного дня вона знову спробувала привести чоловіка до тями — то розмовами, то криками, — але домоглася лише того, що він зібрав кілька речей і пішов з дому.
— Синку, твій батько нас покинув! — Олена Миколаївна кинулася дзвонити Денису. — Треба щось робити! Приїжджай!
Однак син з’явився лише ввечері, попередньо зустрівшись із батьком.
— Мамо, мені, звичайно, шкода, що так вийшло, але, здається, тато й справді закохався й усе для себе вирішив. Що я можу зробити? — розвів руками Денис.
Вона образилася й вигнала його за двері.
Чоловік сам подав на розлучення.
Олена Миколаївна спробувала зустрітися з суперницею, щоб якось на неї вплинути, але Еля ніби випарувалася.
Як з’ясувалося, дівчина поїхала в інше місто, де Дмитро Сергійович орендував для них квартиру.
— Я сподіваюся, ти не будеш ділити зі мною майно? — процідила крізь зуби Олена Миколаївна, зрозумівши, що чоловік відступати не збирається.
— Нам і ділити-то особливо нічого, — знизав плечима Дмитро Сергійович. — Дача моя, спадщина від батьків.
Від своєї частки в квартирі я відмовлюся, якщо ти не будеш претендувати на машину.
Так ти ще й у виграші залишишся.
— Добре.
Олена Миколаївна вирішила не вплутуватися в якісь судові тяжби, щоб остаточно не зіпсувати стосунки з колишнім чоловіком.
Вона була впевнена, що він незабаром набридне молодій дівчині й повернеться до неї.
Однак колишній чоловік і не мав наміру нічого такого робити. Він продав дачу й купив у іпотеку квартиру в сусідньому місті, куди й перевівся на роботу.
Вони з Елею одружилися, і в призначений термін стали батьками маленької Анни.
«Добрі» люди повідомляли Олені Миколаївні, що новоспечене подружжя живе щасливо, а Дмитро Сергійович ніби помолодшав років на десять.
І лише вона, Олена Миколаївна, продовжувала страждати й злитися на несправедливу долю.
Якби не подруга, яка постійно намагалася її розвеселити, вона б взагалі впала в депресію.
— Тобі краще б налагодити стосунки з сином і невісткою, — радила їй Тетяна Василівна. — Займалася б онуком і викинула б усі ці страждання з голови!
— Син теж мене зрадив, — стискала губи Олена Миколаївна.
— Ох, ти і дурепа, прости, Господи!
Вона не хотіла ні перед ким принижуватися. Всі самі до неї приповзуть, а вона почекає.
