Я живу біля моря і часто прогулююся вздовж берега, щоб насолодитися морською красою. І щоразу я бачу вечорами жінку, яка сидить біля пристані разом зі своїм псом і дивиться вдалину.
Ви не повірите, але це триває вже кілька років. І мені завжди було дуже цікаво дізнатися, чому таємна незнайомка це робить. Одного разу я набралася сміливості й підійшла до старенької.
Я спитала, чи можу я скласти їй компанію. Жінка посміхнулася у відповідь і посунулася на знак згоди. А потім вона сказала, що напевно мені цікаво, чому вона тут сидить кожного дня.
Мені стало трохи соромно, сама не знаю чому. Я мовчки кивнула у відповідь. У цей момент я зрозуміла, що ми з нею точно подружимося. Я пригостила її ласощами з місцевої пекарні і з захватом почала слухати її розповідь.
Багато років тому вона вийшла заміж за моряка. Він часто відпливав у далекі плавання, а вона смиренно чекала його вдома. Коли ж вони дізналися, що в них буде дитина, жінка наполягала на тому, щоб коханий кинув роботу.
Їй завжди було тривожно, коли чоловіка подовгу не було поруч, але він залишався непохитним. Він був моряком від бога і заради своєї справи міг зробити все що завгодно.
Коли до появи дитини залишалося менше місяця, чоловік знову поплив. Він пообіцяв, що повернеться зовсім скоро. Минув місяць, потім ще один. Вона намагалася не хвилюватися, оскільки була зайнята малюком.
Але в глибині душі розуміла, що сталося непоправне. Ще через кілька місяців отримала офіційне підтвердження: судно чоловіка потонуло. Ось так вона стала вдовою у 27 років, а син ніколи і не побачив свого тата.
Було дуже важко, але неї жевріла надія. А раптом чоловік живий? І хоча син ріс без батька, він вважав його героєм. Вона розповідала йому про коханого тільки найкраще. І, напевно, через це він вирішив піти шляхом тата.
Як вона його не відмовляла, син упертістю пішов у батька. Коли син почав подорожувати в далекі країни на кораблі, жінка собі місця не знаходила. Одного разу він поплив надовго і сказав, щоб мати чекала його на березі.
Коли він підпливатиме до пристані, то подасть їй сигнал. Повернення улюбленого сина стало її головною мрією, але йшли роки, а він не повертався. Керівництво визнало його і команду зниклими безвісти.
Її син повторив долю свого батька, але вона не переставала вірити в те, що він повернеться. Тому приходить на берег. Я була зворушена розповіддю жінки. Відтоді я щодня приходила на море, щоб скласти їй компанію.
Ми базікали про все на світі й чекали, коли ж нарешті припливе її син і ми почуємо потрійний гудок корабля. Одного разу я захворіла і кілька днів не приходила на пляж, а коли прийшла, жінки там не було.
Я дуже злякалася, бо подумала, що зі старенькою щось сталося. Але на місці, де ми зазвичай сиділи, у скляній пляшці лежала записка, в якій йшлося, що син повернувся. Я не повірила своїм очам, але помчала за вказаною адресою.
Коли я постукала, мені відчинив двері засмаглий рослий чоловік. Дуже красивий і ставний. Виявилося, він уже знав, як мене звати. Мама розповіла синові, що останні кілька місяців я підтримувала її, і він був дуже вдячний.
Ми провели казковий вечір. Син моєї подруги розповідав про свої пригоди, а після зголосився провести мене до дому. А на прощання він обійняв мене і сказав, що йому не терпиться знову зі мною зустріт.
