Моя свекруха вирішила, що я погана мама. Ось так. А все тому, що я не дуже привітно ставлюся до її методів годування.
В мене 3 дітей, старшому 3 рочки, молодшим півтора, адже народилися вони в двійні. Сказати що мені важко, це не сказати нічого.
Адже молока немає, суміші дорогі, діти капризні, а окрім того конфлікти з чоловіком і інші проблеми в придачу хвороба і ускладнення після пологів зробили свою справу.
В мене є певні проблеми зі спиною, тому іноді, коди мені дуже погано я можу випити заспокійливого, знеболюючі пігулки і заснути.
В цей час діти повинні спати. В мене немає іншого виходу, адже мені дуже боляче і погано в такі моменти. Лікарі певнять, що це тимчасово і все пройде як тільки тазові кістки стануть на місце.
Проте свекруха каже що я симулянт. Знаєте, таке відношення до себе я ще б могла пережити, але той факт, що вона мене звинувачує, наче б то я дуже погана мама, це звісно дуже мене вибиває із колії.
Конфлікт почався з того, що я годую сумішшю а не грудним молоком. Доводи, що я п’ю серйозні ліки її не цікавлять.
Ось так, вона ходить і всім розповідає, що через мене в дітей не буде імунітету. Коли я вже втомилася пояснювати, я запросила лікаря.
Ну а та мала необережність сказати родичці, що в мене є один вихід, буцімто хочеш годувати – терпи біль.
Лікар знаючи мою ситуацію думала, що після цих слів свекруха зрозуміє, але стало ще гірше.
Тепер абсолютно всі родичі ходять і перешіптуються про те, шо я відмовилася власних дітей годувати. От як так можна.
То мало того, вона ще й мого чоловіка намовила, бо одного разу почалася розмова за те, що мама “повинна” годувати дитину будь що. А я тепер от думаю, а чи потрібен такий чоловік.
