– Доню, а я виглядаю тебе зранку, – зрадів Михайло. – Знаєш, мені сьогодні знову наснилася Марина, і вперше за всі ці роки вона посміхалася. Це означає, що душа її заспокоїлася нарешті
Марія була небажаною дитиною у своїй родині. Точніше, категорично проти її появи був батько,
– Ларисо, скільки разів ти це говорила Ігорю, га? А він, мабуть, вірив… – Надія Петрівна встала. – Ти сама зруйнувала все. Забирайся звідси
Лера дивилася на свого батька, Ігоря, намагаючись розгадати його думки. Він стояв трохи осторонь
– Смішно дивитися на людей похилого віку, які женуться за молодими. На дієтах сидять
Катерина обирала вбрання до новорічного вечора на роботі. Для корпоративу керівництво орендувало невеликий затишний
– Ага! І замки в дверях жартома змінили, і нас з тобою жартома виставили на вулицю буквально напередодні Нового року. До речі, дзвонила якась Ганна і вимагала заїхати забрати речі, що залишилися
Артем і Олена були знайомі до весілля майже два роки, живучи в сусідніх містах
– Та що з тобою таке? – кричав їй услід Олексій. – Я ж тобі не зрадив, врешті-решт
Міла сиділа в машині і дивилася на екран навігатора. Все правильно, вона приїхала за
– Я тобі обіцяю, що більше ніколи її не залишу, – тихо промовила вона. – Я зрозуміла, як сильно нею дорожу
Кіра не нагулялася. Це вона зрозуміла відразу, як тільки дізналася, що чекає на дитину.
– Дивись, – показав світлину Сергій. – Це ми з мамою, мені років п’ять. Знаєш, вона завжди намагалася якнайкраще. Просто забула, що я вже виріс
– Постав сумки на місце, я сама розберу, – кинула Вікторія, помітивши, як чоловік
– Тоню, так і бути, ми вас пробачимо, якщо ви приїдете до нас на дачу і займетеся приготуванням. Ми компанією збираємося, а ніхто не хоче їхати зранку і готувати
В останні кілька років Геннадій і Антоніна плекали мрію про переїзд до Києва. З
– Бароне, Бароне! Відчепися! Ну скільки тобі разів казати? Не кусай мене. Не кусай руку, яка тебе годує! Гаразд, вмовив, пішли ще погуляємо
– Тимофію, привіт! – Олена увірвалася в квартиру як вихор. Вона ще біля під’їзду
– Ну і що мені з нею робити? Ти, може, подзвониш їй, проведеш виховну бесіду? Вона напевно тебе більше послухає, ніж мене. Або може… може, ми в цьому році до тебе на дачу махнемо
– Галочко, я не розумію твого невдоволення… – Чоловік Галини, Ростислав, відклав тарілку з

You cannot copy content of this page