— Кіро… мені здається, що тобі взагалі рано виходити заміж. Ти досі не виросла, якщо вважаєш, що тобі всі зобов’язані
— Мамо, ти серйозно? Я вже розіслала запрошення! Ресторан чекає на оплату! У мене
— Насте, у тебе не душа, а черствий сухарик, — говорили знайомі, — хіба так можна про батьків
Насті йшов п’ятнадцятий рік, коли вона дізналася від батьків, що скоро в їхній родині
А Галя вірила в чоловіка. Вірила і підтримувала
– Раз не запрошуєте в гості, сама до вас прийшла! – сказала свекруха з
— Такі не змінюються. Раз зрадив — значить, ще зрадить
— Галю, відчини! Я знаю, що ти вдома! Галина Петрівна завмерла з чашкою в
— З цього моменту в наш будинок без попередження ніхто не входить
Ірина, притискаючи до грудей пакети з продуктами, штовхнула хвіртку і завмерла. Перед будинком стояло
— Знаєш, я не дякую долі за твою аварію. Але я вдячний за те, що ми зустрілися. Що ти знайшла в собі сили не зламатися
Марина притиснула долоню до лівої щоки, немов намагаючись приховати те, що і так було
– Знаєте, я сьогодні прийшла раніше і випадково почула дуже цікаву розмову. Думаю, гостям теж буде цікаво
Ліда припаркувала машину за рогом будинку свекрухи, вимкнула двигун і подивилася на годинник. До
— У нашому роді жінки завжди були скромними, а ти випендрюєшся, — голосно заявила бабуся
Ольга поправила комір нового пальта і перевірила час на телефоні. До зустрічі з родиною
Ходиш вулицями поруч з людиною, зустрічаєшся з нею в магазинах або десь ще, не знаючи, хто вона, що, а потім раптом доля зіштовхує тебе з нею в потрібний час і в потрібному місці
– Сашко! – голос Іри прозвучав так дивно, що Сашко впустив майже зібрану спинку
-Дякую, батьку, – шепоче Галя, – дякую за братика
Галя летіла на крилах з роботи, ще б пак, її нарешті помітили і підвищили.

You cannot copy content of this page