Мені 27 років і я вже п’ятий місяць як при надії. Поки що у нашій родині працює лише мій чоловік. Але після декрету я планую повертатись до офісу.
Ми з Ванею живемо у його квартирі, у цьому плані нам дуже пощастило. Однак, незважаючи на те, що нам не довелося жити під одним дахом з його чи моїми батьками, проблем все одно вистачає.
Особливо якщо говорити про мого батька. Зараз він живе сам, бо моя мама поїхала на заробітки до Європи. Вона хоче здійснити свою давню мрію та купити свою власну квартиру.
Житло батьків дісталося батькові у спадок, і мама до нього не має жодного стосунку. Більшість зароблених грошей вона висилає нам на зберігання. Про це тато, звісно ж, не знає.
Чому звісно? Та тому, що він страшенний марнотрат! А головна проблема у тому, що він не працює. Бувають періоди, коли він знайде собі якусь халтуру на кілька місяців, а потім знову у піврічну відпустку.
При цьому у нього вистачає нахабства постійно клянчити гроші. Бувало, я давала йому якусь суму, то менше, то більше. Але він ніколи не повертав боргу.
Ось днями сталася ще одна історія. Ранок неділі, за вікном справжня завірюха, нічогісінько не видно. Лунає дзвінок:
«Доню, терміново, будь ласка, приходь! Я тебе дуже прошу, це важливо».
Звісно, я злякалася! Натягла рейтузи тепліше, кілька шарів одягу, пуховик. У повному обмундируванні прилетіла до батька, таксі викликала лише хвилин 20!
А виявилось, що в нього нічого не сталося! Просто йому знову потрібні кляті гроші! Я, дура наївна, повелася. Ледь стримуючи сльози, я сказала:
«А може ти знайдеш собі роботу?! Скільки можна сидіти у мене на шиї? Я взагалі чекаю дитину, якщо ти забув! Подивися на маму: вона працює з усіх сил, щоб зробити своє життя кращим. Чому ти не хочеш зробити так само?»
Але батько лише багатозначно глянув на мене.
Коли чоловік дізнався, що я в таку погоду поперлася до батька, був просто розлючений.
«Він не отримає від нас більше жодної копійки. І крапка!» — у пориві емоцій сказав Ваня. Адже скільки вже було подібних історій!
Якось батько позичив у нас досить велику суму грошей. Говорив, що хоче пройти медичне обстеження. Мовляв, вік уже не молодий, треба перевірятись.
Я подумала, що причина серйозна. Ми з чоловіком виділили йому трохи грошей. Але даремно. За тиждень я прийшла до нього і побачила, що він купив собі новий телефон! Подумати тільки, звідки в людини береться стільки нахабства?
Після того випадку ми не спілкувалися близько місяця. Тато навіть якийсь підробіток тоді знайшов. Видно, життя в борг не принесло своїх плодів.
А ще батько постійно запитує, чи надсилає мама нам гроші. Він не знає, що вона зберігає свої заощадження у нас. Але, зважаючи на все, про щось здогадується.
Просто цирк! Дорослий здоровий чоловік без крапельки сорому клянчить у мене мамині кровно зароблені. Іноді мені здається, що колись це перейде розумну межу. На що здатна людина, одержима грошима?
Після моєї останньої вилазки в снігопад я вирішила більше не ходити до батька. Я більше не можу терпіти ці фокуси. Нехай розбирається самостійно!
Мама каже, щоб я не сміла переживати через нього: не маленький, сам розбереться. Але іноді мені дуже сумно на душі. Думаю, чи не голодує він там раптом. Як позбутися цих думок і перестати няньчитися з батьком?
