Історії про кохання

Після 4-5 годин проведених за ноутбуком він благополучно лягає спати, попередньо натякнувши на подружній борг

Мене звуть Вікторія, мені 20 років, мого чоловіка Артем, йому 27. Рік тому ми вирішили жити разом і зіштовхнулися із проблемою різних характерів, різних виховань.

Звичайно, всі люди різні і я думаю, що на початку сімейного життя більшість стикаються з проблемою так званого притирання, але в нас, як на мене, цей період затягнувся.

Крім того, що ми часто сваримося через нісенітницю, нас дуже заїв побут.

Я багато разів намагалася натякати і надалі прямо говорити, що нам потрібно якось приділяти один одному увагу робити сюрпризи, якось виявляти своє кохання.

Адже перед тим, як ми почали жити разом, він був дуже романтичним, а після початку спільного життя все кудись зникло.

Щоб ви розуміли: щодня, приходячи з роботи, мій коханий замість того, щоб приділити увагу мені, приділяє її ноутбуку.

Причому безперервно і це при тому, що на роботі він цілий день сидить перед комп’ютером. А після 4-5 годин проведених за ноутбуком він благополучно лягає спати, попередньо натякнувши на подружній борг.

І все. Це типовий сценарій нашого спілкування та час проведення. Я трохи інакше уявляла сімейне життя.

Всі наші розмови заходять у глухий кут. Він – онлайн психолог, але при цьому просто не розуміє, чому я так злюся.

Може, я справді не права і насправді сім’я – це нудна одноманітність, до якої треба звикнути? Просто я – активна життєрадісна людина і не можу спокійно дивитись, як мій чоловік гробить своє життя на просиджування за комп’ютером. Може він просто не готовий ще до сім’ї?

Мені дуже потрібна порада, бо не хочу ухвалити неправильне рішення, а потім шкодувати.

Ми любимо одне одного, але нам дуже тяжко, особливо мені. Підкажіть, порадьте, як бути?

Вам також має сподобатись...