На відміну від інших дітей, які просять у батьків братика чи сестричку, моя донька поповнення в сім’ї прийняла зовсім не радісно. Їй уже вісім років, і ми з чоловіком вирішили, що пора заводити другу дитину.
Та й наші батьки не раз про це нам говорили. Їм хотілося, щоб ще був онук. Відразу почалися претензії до того, що малюк займе половину її дитячої кімнати.
Донька постійно запитувала, чи треба їй своїми іграшками. Ми їй пояснювали, що він ще маленький і її іграшки йому не потрібні. А ось коли підросте, тоді ми купимо йому свої іграшки.
Коли ми їздили в магазин за покупками для майбутнього малюка, то брали доньку з собою, щоб вона вибрала братику іграшки та одяг. Ми вирішили, що це допоможе їй полюбити брата, але вона вибрала іграшки тільки для себе.
Але доньку і це не влаштовувало, вона порахувала, що на ці гроші можна було купити їй нову сукню, таку як у подружки. Сукню ми відразу ж їй купили, але радість дочки була недовгою.
Дивлячись на те, як ми всі збираємося біля сина, коли він плаче, донька теж почала вередувати, падати на диван і плакати. Одразу це було смішно, але потім ми зрозуміли, що цю проблему потрібно якось вирішувати.
Коли я брала сина на руки, донька одразу ж просилася на руки до батька. Бабуся почала їй розповідати і читати казки про те, що молодших братиків потрібно любити і захищати.
Наводили приклад нашої знайомої, у якої теж народилася дитина, і старша дівчинка дуже любить сестричку. Навіть памперси їй міняє. Але одного разу ми помітили, що донька хотіла вкусити брата за палець.
Перше, що хотілося зробити, це відшльопати і поставити в куток, але мене зупинив чоловік. Взяв її на руки і почав говорити їй, що добре, що вона така доросла і розумна і ми можемо залишити на неї безпорадного малюка.
Після цього донька почала поводитися по-іншому. На вулиці завжди допомагала мені везти візочок, усім своїм подругам почала говорити, що вона зайнята, тому що братик ще не може обійтися без її допомоги.
Стосунки стали потихеньку налагоджуватися. Тепер я спокійна за свою дочку і думаю, що потрібно було з нею одразу поговорити, а ми зробили помилку, просто поставили її перед фактом.
