Я так довго чекала на дитину, але тепер шкодую, що взагалі пішла на такий крок. Сина ми дуже любили, напевно, навіть занадто. Тому ми з його батьком завжди намагалися забезпечити його не лише всім необхідним, а й виконували будь-які капризи.
Коли син виріс і вирішив не вступати до університету, а відкрити власний бізнес ми з чоловіком його підтримали. Хлопчик він у нас тямущий, тож ми щиро вірили, що в нього все вийде.
Але перші дві спроби провалилися. Після цього ми ще кілька разів давали йому гроші для чергового бізнесу. За кілька років стало ясно, що відкриття власного бізнесу — ідея провальна
Я почала натякати синові, що настав час задуматися про практичніший спосіб заробітку. Син кинувся нас обвинувачувати у жадібності, що ми його не підтримуємо.
Через кілька тижнів таких «концертів» синочок пішов працювати барменом у якийсь сумнівний заклад. Попри це він все одно продовжує брати у нас гроші. І добре б тільки він.
Рік тому син одружився з такою ж безробітною і зухвалою дівчиною. І тепер вони вже удвох сидять на нашій шиї. Невістка ще й намагається в моєму будинку свої правила диктувати.
Нещодавно я дізналася, що буду бабусею. Я звичайно рада, але ж з такими батьками й дитина буде на моїй шиї. Невістка взагалі захотіла, щоб я дачу продала, а гроші їм віддала. Та з якого дива:
Дачу, ясна річ, продавати я не збираюся. Ось тільки з сином не хочеться сваритися. Все-таки єдина дитина. А що робити в такій ситуації, не розумію. Невістка постійно олії в вогонь підливає.
