Я просто не знаю, як поводитися далі. Живемо із чоловіком три роки. Працюємо, ні від кого не залежимо.
Останній рік почали замислюватися про дитину, але вирішили відкласти цю подію на півроку. Але іноді дитина сама вибирає, коли їй ощасливити батьків.
І ось уже три тижні, як я при надії. Настав час ставати на облік. Так як моя свекруха має гарні зв’язки серед лікарів, вирішили їй повідомити про першу дитину і попросити допомоги при виборі лікаря.
Мені 27 років, і це перша дитина. У мене постійні перепади настрою. Не можу контролювати себе.
Хочеться вибрати найкращого лікаря, щоб усе було прямо чудово. Свекруха, як тільки дізналася про цю новину скривила обличчя і невдоволено відповіла: «треба було кидати палити, перш ніж заводити дітей, ви два місяці тому хворіли на застуду. Ви хоч розумієте, що дитина може народитися з відхиленнями? Чим ви взагалі думали?
Вона, звичайно, обіцяла допомогти, але мені її допомога вже неприємна. Я не очікувала, що вона мене кружлятиме від радості, але і такого розвитку подій я теж не чекала.
Після розмови з нею з’явилося ще більше переживань, я не можу стримати сльози. Я не хочу, щоб така людина була поруч, але в край стосунки руйнувати теж не хочеться.
Що робити, просто не зрозумію. Допоможіть, будь ласка, порадою.
