Є віряни, для яких навіть минулорічна свята вода вважається свіжою та придатною для вживання. А що, свята ж. Це дуже поширена помилка, яка може негативно позначитися на самопочутті людини, яка вживала таку воду.
Судячи з спостережень, свята вода справді не псується довше, ніж звичайна. Але, як кажуть, усьому є своя межа. Дорослі люди не повинні сліпо вірити у її нескінченну чудотворну силу, тим більше, що навіть церква сама про це постійно говорить, а вони й не чують.
З цього виникає нова проблема. Як вчинити зі святою водою, що зіпсувалася? Що зробити, щоб не спричинити гнів Божий, адже будь-яка вода в наш час має цінуватися людиною, а та, яку освятили у храмі, тим більше.
Свята вода не що інше, як звичайна вода, що зазнала спеціального церковного обряду. Вона використовується в багатьох ритуалах, але насамперед для хрещення людини, що робить її одним із членів церкви.
Крім того, святою водою освячують храми, житлові будинки, побутові предмети та навіть автомобілі. На хресних ходах або під час молебнів віруючих теж окроплюють святою водою.
Православна церква вчить, що водоосвячення відбувається для того, щоб на воду зійшла благодать Божа, а саме благодать Святого Духа. За тими ж церковними канонами вона має здатність до лікування хворих.
Оскільки свята вода є одним із найважливіших символів християн, логічно було б звернути увагу на питання її утилізації. Щоб, по-перше, аж ніяк не образити почуття віруючих.
По-друге, розібратися таки остаточно у способах її переробки. Багато вірян, особливо православних, часто помічали в «заготівлях» великої кількості святої води.
Але через якийсь час, коли вона починала цвісти чи погано пахнути, цю воду просто виливали у звичайнісінький трубопровід, а так робити, якщо вірити церковним канонам та правилам, ніяк не можна.
То як же вчинити зі старою водою? Насправді, існує кілька варіантів того, що з нею можна зробити. І найперший із них — повернути назад, у лоно природи. Можна вилити її під корінь дорослого дерева чи квітник.
Церква радить ще зливати таку воду в пересохлі колодязі. Головне – обрати правильне місце. Вода має потрапляти в землю, тим самим збагачуючи її. Крім того, рослини під її дією дійсно ростимуть краще.
Але найголовніше, щоб свята вода, яка хоч і зіпсувалася, не потрапляла в каналізацію. Насправді торішня свята вода так само стане в нагоді для того, щоб освятити якесь місце або предмет.
Нічого поганого в тому, щоб освятити, скажімо, будинок чи авто несвіжою водою немає. Для цих цілей вона добре підходить. Головне — перед цим провести бесіду зі священиком, щоб він переконався у належній якості води.
Якщо все буде нормально, свята вода може використовуватися повторно. Ще є варіант використати святу воду в особистих цілях. Для обряду очищення чи медитації. Знову ж таки, якщо вона не має неприємного запаху.
Загалом зіпсовану святу воду можна навіть додавати собі невеликими порціями під час ванни. Тільки не варто змішувати її з ароматичними «бомбочками» та хімією. Очищати водою можна не лише тіло, а й сам дух.
Однак для цього ритуалу людині потрібно правильно налаштуватися. І в ідеалі вода має бути низькою температурою. Цей момент варто враховувати, адже не всі люди готові до «домашнього моржування».
Якщо нічого з вищеперерахованого не підходить, можна вчинити найбільш ліниво: просто передати цю воду до церкви. Багато храмів приймають стару святу воду та утилізують її відповідно до всіх канонів.
Навряд чи ви зможете зробити це краще за пересічного священика. Маленька порада: якщо води невелика кількість, а саме кілька літрів, приходьте до церкви прямо з нею. Перелийте у банку чи сулію.
Але якщо води багато, краще перед приходом порадитись із знаючим служителем церкви. Найбільшою помилкою буде злити таку воду у сміття або тим більше в унітаз.
Взагалі, це дивно, що такі випадки вже траплялися і неодноразово. Тобто ви витратили час, прийшли до церкви на конкретну дату, відстояли чергу, нарешті освятили воду, а за рік чи навіть більше, згадали про її існування.
Подивилися, вона не сподобалася, і її вилили в каналізацію. Такий вчинок говорить про людину багато. Як мінімум те, що вона сама не цінує свого часу, а щодо неповаги до почуттів віруючих, то це й так зрозуміло.
Тому насамкінець хочеться сказати, що торішня свята вода — це не така й проблема. Звичайно, якщо робити щось просто ліньки, завжди можна вилити воду в раковину на кухні, а про це ніхто і не дізнається, але не варто забувати про те, що лінощі є одним із смертних гріхів.
