Ситуація перестала бути критичною. Я відразу відчула, що все можна вирішити, що точно впораюся. Дихання стало рівномірним, а пульс вирівнявся…

Першого травня минулого року у мене задзвонив телефон. Причому дзвонили мої хороші знайомі, яких я не бачила багато років. Вони живуть в іншому місті, але тут проїжджали повз і вирішили зазирнути в гості.

Звісно, вони культурні люди, які розуміють, що жодного часу на приготування у мене не буде. Тому поспішили запевнити, що чаю з печивом їм буде цілком достатньо. Мовляв, нічого не готуй, просто розслабся.

Але хіба господиня може дозволити собі розслабитися? Як тут розслабишся, якщо на порозі дорогі гості, яких хочеш гідно зустріти? Я після розмови навіть на диван присіла від жаху. Що ж робити?

Я розуміла, що все має бути в міру, ніяких креветок чи ковбаси на стіл не подаси. До того ж моїх гостей слід пригощати міцнішими напоями, тому стіл має бути хороший. Потрібно їх якось нагодувати.

І тут я згадала про запаси, які чекали свого часу в морозилці. Ситуація перестала бути критичною. Я відразу відчула, що все можна вирішити, що точно впораюся. Дихання стало рівномірним, а пульс вирівнявся…

За лічені хвилини я вже знала, яке меню можу запропонувати. З морозилки я дістала пейси з паштетом, лосось, прибережену на особливий випадок червону ікру. Знайшлися карпачо і вареники…

Звичайно, без походу в найближчий супермаркет не обійшлося. Потрібно було прикупити сиру, дечого для салату, тортик. А вже вдома змішала парочку салатів і напекла млинців. Начебто все готово!

З таким столом гостей зустрічати не соромно, тим більше таких несподіваних. Причому все було підготовлено і відправлено на стіл за лічені години. Гарна відповідь тим моїм знайомим, які жартували над переповненою морозилкою.

Вони мають рацію, що дефіциту у нас немає, все можна купити. Але що робити, якщо стіл потрібно накрити швидко? Тому будьте запасливими. Їжа з морозилки нікуди не втече, а в потрібний момент точно вас виручить.

You cannot copy content of this page