Чоловік сидів у чайній крамничці, коли до нього підійшов сусід.– Я одружуюся, – сказав він другові, – і тому дуже схвильований.
А ти ніколи не думав одружитися? Чоловік відповів: – Авжеж, думав. Коли був молодий, то дуже хотів одружитися.
І я вирушив у подорож, щоб знайти її. В одному місті зустрів вродливу жінку, зграбну, ввічливу і духовну, та вона не знала життя.
І тоді я вирушив далі, в інше місто. Там я зустрів жінку, що була і глибоко духовна, і компанійська, і прекрасна з усякого погляду, але спілкуватися нам було важко.
Врешті-решт пішов я далі, і після довгих поневірянь знайшов ту, про яку мріяв. Вона була глибоко духовна, сповнена грації, прекрасна з будь-якого погляду і променилася спокоєм. Я вирішив, що знайшов ідеальну жінку.
Тоді приятель спитав його: – То чому ж ти з нею не одружився?– Ха-ха, – відказав чоловік, похитуючи головою. – Вона також шукала ідеального чоловіка.
Любити – це значить приймати “іншого” з його способом життя, багатогранністю особистості, негативними рисами, а не шукати втілення нерозумної мрії. Досконалий чоловік той, що не шукає ідеальної жінки.
