Родинні історії

Також почалися розмови про онуків, про роботу. Її бентежило, що мій чоловік не працює кожну хвилину свого життя.

Я зі звичайної родини, виросла в селі, тому в моїй сім’ї працювати звикли працювати з ранку до пізньої ночі та без вихідних. Дітей в нас було багато, тому нові речі купували лише старшим. Та мені пощастило бути середньою з дітей – менше вимог, але й більше свободи. Встигала вчитися й закінчила з відзнакою.

Після мого випускного справи були дуже погані – старші брати пов’язали своє життя з військовою справою, а молодша поїхала шукати кращого життя за кордон, звідки не захотіла повертатися. Я ж просто переїхала у місто, де познайомилася зі своїм чоловіком. Він старший за мене, але й мудріший. Мама залишилася одна на господарстві, а ми кожного місяця надсилали їй гроші, щоб хоч трохи облегшити життя.

З чоловіком в мене не було якось великого кохання, але ми дружили та поважали один одного. Він радо прийняв мене у своїй трикімнатній квартирі. Та наші стосунки погіршилися, коли захворіла моя мама, бо він був категорично проти, щоб вона переїжджала до нас, хоча кімнат вистачало. Ми вперше в житті посварилися.

Він погодився лише тоді, коли я пригрозила піти від нього. Ми домовилися, що моя мама житиме з нами тимчасово, поки їй не стане краще. Але потім все стало набагато гірше. Минуло кілька місяців, і здоров’я мами почало покращуватися. Вона з самого ранку кожного дня прибирала, прала та готувала, хоча цього й не потрібно було робити. В нас була пральна машина та пилосос, які вона ігнорувала. Їжі стало стільки, що ми просто не встигали то все їсти. В нас же не рота солдатів жила.

Також почалися розмови про онуків, про роботу. Її бентежило, що мій чоловік не працює кожну хвилину свого життя. Згодом моєму чоловікові це все стало набридати – йому не сподобався запах з каструлі, то він все вилив, не сподобалося, що мати виварює білизну на кухні, то він все викинув. Я спробувала їх помирити, але марно. Тепер вже він мені погрожує, що вижене мене, якщо моя мама не повернеться до себе додому. Я розумію, що на цей шантаж він пішов від безвиході, бо вже не може терпіти… Не хочу виганяти матів, але й без чоловіка не хочу залишитися.

Вам також має сподобатись...