Карина весь час почувалася винною. Причому не тільки останніми днями, а й із самого дитинства. Так склалося, що улюбленою дитиною була її сестра Вероніка.
Батьки тряслися над нею немов осиковий лист. Вероніка те, Вероніка се. Усе найкраще нашій дівчинці.
Звичайно, вона ж була молодшою. А ще з’явилася на світ 7 місячною і ледве вижила. Відтоді пилинки з неї здувають. А сама Вероніка виросла примхливою мадам, якій по життю всі все винні.
А вона нікому нічого не винна. Хіба, що жити собі на втіху.
Карині доводилося миритися з цією несправедливістю. Інакше батько з матір’ю такого прочухана влаштують, що мало не здасться.
– Мамо, вона знову гроші не дала! Я знаю, що тільки вчора отримала зарплату, але віддала тільки половину – почала наклепувати сестра.
– Вероніко, ти зараз серйозно? Карина не розуміла, що за несправедливість така. Чому вона має віддавати все до копійки? Але далі почалося все за класикою.
– Значить так, поки ти живеш у цьому будинку, то до останньої копійки маєш віддавати в сім’ю. Це зрозуміло? – не вгамовувався батько.
– Цікаво, чому тільки я повинна? Іди Вероніці скажи, щоб ішла працювати. Чому вона нічого не робить, а тільки по клубах вештається?
Але переконувати когось у черговий раз і доводити свою правду було абсолютно марно.
Батьки завжди ставали на бік молодшої дочки. До слова кажучи, та додумалася завалити ЗНО, незважаючи на те, скільки грошей було витрачено на репетиторів. У підсумку пішла вчитися в коледж, потім пішла в академічну відпустку.
А все тому, що закохалася в чергового авантюриста, потім залетіла і позбулася дитини. А тепер, бачте, морально відновлюється.
– Ти чудово знаєш, що сталося в житті твоєї сестри і ще смієш так говорити! Хоч би нас посоромилася… – тут же підхопила мати.
Однак Вероніка не була схожа на страждальницю. Навпаки, здавалося, що життя її нічому не вчить.
Замість того щоб зробити правильні висновки, вона продовжувала вештатися нічними клубами та шукати на свою п’яту точку пригоди. Батьки заплющували на все очі і продовжували шукати виправдання доньці.
Цього разу Карина не витримала і вирішила висловити все, що її давно турбує.
– Ви Вероніку весь час жалієте. А про мене хоча б раз подумали. Але ні, це ж ваша улюблена донька, якій можна жити собі на втіху і нічого не робити.
Мати тут же схопилася за серце і попросила викликати швидку.
– Довела матір до швидкої! Це ти в усьому винна – обурилася молодша сестра Карини.
– Якщо з нею щось станеться – це буде на твоїй совісті,- додав батько.
У цей момент Карина грюкнула дверима і пішла до своєї кімнати. Їй набридло слухати ці крики, які вкотре летіли на її адресу разом із голослівними звинуваченнями.
Це було нестерпно. Точно так само, як і жити тут. Але переїхати просто зараз, на жаль, не було можливості.
Гроші вона якраз відкладала на орендовану квартиру. Їй хотілося скоріше виїхати з рідного дому.
Однак новина, яку вона почула наступного дня, приголомшила її.
Як виявилося, до добра не довела зайва довірливість. На роботі її підсиділа колега, яка вміло втерлася в довіру. Виставила ситуацію потрібним собі чином.
У підсумку Карина залишилася без роботи і з 15 тисячами на карті. Це та сама сума, яку їй вдалося накопичити. Ще трохи і вона б уже переїхала.
Але сталося те, чого вона ніяк не передбачала.
“Так, мабуть, доведеться якийсь час жити на ці гроші. Постараюся якомога швидше знайти нову роботу”, – подумала вона.
Коли батьки і сестра дізналися про те, що трапилося, в їхньому будинку знову вибухнув скандал. Карину звинуватили у всіх гріхах. Навіть у тих, яких вона не скоювала.
– Ну й дурепа ти, Каринко. Нема чого було довіряти кому попало! – почала дорікати їй сестра.
– А я давно тобі казала, що ти надто наївна, – тут же підхопила мати.
– Та що з неї взяти? Вона завжди такою була! Тому цілком очікувано – додав батько.
Так, усе це почула на свою адресу Карина замість підтримки, якої вона так сильно потребувала. Утім, нічого дивного.
Це нагадало їй одну шкільну історію. Так склалося, що Карині, м’яко кажучи, не пощастило з класом. Він був украй недружній, а вона постійно піддавалася цькуванню.
У підсумку одного разу вона розповіла батькам, що її принижують у школі. Однак замість захисту отримала цілу порцію докорів.
Їй почали говорити про те, що вона сама в усьому винна і просто не вміє дружити. Але дружити, вибачте, з ким? З тими, хто шукає серед однокласників найслабшого і зриває накопичену всередині злість на весь світ?
Переводити в іншу школу теж відмовилися. Адже потрібно було возити. А витрачати бензин і особистий час вранці батькові не хотілося. Важливіше було поспати і заощадити пальне.
За те, коли Вероніку сусідський хлопчик образив, то були такі розбірки, що потім із їхньою родиною вже ніхто не зв’язувався.
Через місяць Карині вдалося знайти хорошу роботу за рекомендацією однієї небайдужої людини. Так вийшло, що під час студентської практики вона встигла зарекомендувати себе.
Після успішного проходження стажування, їй зробили пропозицію про роботу. Вона була безмірно щаслива.
Нарешті в її житті настала світла смуга.
Але тривала вона недовго. З Карини знову почали трясти гроші. В один момент, коли вона відмовилася їх давати, її просто виставили з дому.
– Давай, провалюй куди хочеш! Мені все одно, де ти будеш жити! – кричала мати.
– Мамо, як ти так можеш? Я ж твоя донька!
Карина просто відмовлялася вірити в те, що відбувається.
– Згадала вона про матір. А як гроші дати, так як скнара остання поводишся! Бачити тебе не можу більше!
– Мамо… Це ж мій дім!
Усіма силами Карина намагалася достукатися до батьків, хоча давно чудово розуміла, що час іти.
– Немає тут твого нічого! Квартиру давно вже відписали Вероніці.
Це стало для Карини справжнім ударом. З погляду матері вона зрозуміла, що батько проговорився. А з виразу Вероніки легко було здогадатися, що вона давно в курсі.
У цей момент Карина не стала вже нічого говорити. Та й сенсу не було. Просто зібрала свої речі і грюкнула дверима.
Йти було нікуди. Тому вона приїхала ночувати в офіс. Зранку її розбудила колега, яка прийшла раніше за всіх.
– Гей, ти чого тут робиш?
Вона здивовано подивилася на Карину і потім на її валізу.
– Так, так склалося. Вибач, не хочу вдаватися в подробиці. Ти казала, у тебе хороший ріелтор є серед знайомих? Можеш дати контакт?
– Так, звісно. Тримай.
Ріелтор справді виявився хорошим. Він швидко допоміг вирішити питання з квартирою. Якраз вдалося знайти варіант поруч із роботою.Тепер Карина економила час і гроші на проїзд. А ще купу нервів, які помітно стали позначатися на здоров’ї.
Минуло кілька місяців. Батьки зовсім не цікавилися її життям. Вона їхнім теж. Вирішила, що починатиме все з чистого аркуша.
Через деякий час мати зателефонувала їй із проханням про допомогу. Причому розмовляла вже зовсім в іншому тоні.
– Карино, прошу тебе тільки не кидай слухавку.
– Чого тобі потрібно? – байдуже відповіла Карина.
Вона прекрасно знала своїх батьків. Вони б ніколи не звернулися до неї по допомогу просто так.
– Ти ж багато чого не знаєш. Вероніка вирішила нас зі світу зжити. Батько переписав на цю егоїстку квартиру, так вона нас і випровадила. Тепер ми в гуртожитку змушені жити, бо на більше нашої пенсії не вистачає.
Карина була вражена тим, що відбувається. Однак намагалася не подавати виду, бо прекрасно пам’ятала, як до неї ставилися в рідному домі все її життя.
– Що ви від мене хочете?
– Я ж знаю, що ти зараз працюєш на престижній посаді. Чула від спільних знайомих. А значить зможеш оплатити нам квартиру.
Тепер усе одразу стало на свої місця і зрозуміло, чому про Карину батьки так різко згадали.
– З чого б це раптом?
– Як із чого? Взагалі-то ми твої батьки! – почала підвищувати тон мати.
Але Карина була впевнена в собі як ніколи раніше і продовжила:
– Дуже шкода, що ви згадали про це тільки зараз. Знаєте, я все життя жила вашими інтересами. Боялася слово поперек сказати. Забувала про себе. Але зараз стало все інакше.
– У якому сенсі? – зі здивуванням промовила мати.
– Тепер я обираю себе. А ви живіть, як хочете. Саме так ви сказали колись і зробили свій вибір. Тепер його зробила я.
– Ти не можеш так вчинити! Ти не посмієш!
– Так, кожен отримує по заслугах, мамо. Прощавай.
Без жодного жалю Карина поклала слухавку і більше не відповідала на дзвінки.
Так, бувають у житті родичі, які переплюнуть своїми вчинками будь-якого ворога. І дуже шкода, якщо вони спочатку були найближчими.Спеціально для сайту Stories