У магазині побачила, як двоє дітей сидять на підлозі у проході і жують печиво, яке самі відкрили, а мати взагалі не звертає уваги

Днями зі мною сталася ціла історія. Загалом, йду магазином і спостерігаю цікаву картину. Біля полиць із солодощами стоїть жінка, а її двоє 3-річних дітей сидять на підлозі та жують печиво, яке щойно самі відкрили. На мить я дар мови втратила.

Перша думка – підійти і швидше підняти малюків з підлоги, адже вона ж холодна! Але здоровий глузд підказував, що це буде початком кінця. Це не мої діти, і я не маю втручатися в їхнє життя.

Але що робити, якщо материнське серце не знаходить спокою? Одразу згадала свою донечку. Нещодавно їй виповнилося 5 років.

Якби вона ось так сіла на підлогу в магазині і почала їсти якісь солодощі, я б збожеволіла! По-перше, як я вже казала, підлога холодна і брудна. По-друге, це просто негарно! Як можна так поводитися? Зрозуміло, поведінка цих малюків — просто відображення їхнього виховання. Але таке я бачу вперше!

Я не витримала і підійшла до цієї жінки. «Я перепрошую, не хочу втручатися, але ваші дітки сидять на холодній підлозі. Може, ви не помітили…» — несміливо сказала я, розуміючи, що реакція може бути непередбачуваною. Так і сталося.

«Ось і не втручайтесь, дамочко. Вони можуть сидіти, де захочуть. І це не ваша справа!» — з надривом відповіла жінка. У цей момент один із синів зчинив несамовитий крик, на який збіглося півмагазину.

Я вже подумала, що щось скоїлося, поки ми тут розмовляли. Хоча розмовою це важко назвати. Але ні: хлопчик просто вимагав, щоб йому купили ще одну шоколадку. До речі, в їхньому продуктовому кошику вже лежало 3 плитки молочного.

Горе-мати не знайшла кращого рішення, як стукнути сина по руці, щоб він замовк. Малюк заплакав. Я навіть не хочу описувати, наскільки це виглядало жахливо. Думаю, ви й самі все чудово розумієте. У той момент у моєму горлі утворилася грудка. Я дуже емпатична і важко переживаю подібне, якщо бачу це на власні очі.

І що робити? Мозком розуміла, що безсила у цій ситуації. Стало ясно, чому поведінка цих дітей саме така. Дитина – проекція батьків. Бачачи таких матусь, усвідомлюєш, як часто діти стають заручниками своїх матерів та батьків. Коли ж у нашому суспільстві щось зміниться?

You cannot copy content of this page