Про мене ходили різні чутки, але найбільше злі язики любили говорити, що в тихому болоті чорти водяться, а я була саме такою: тихою, боязкою, завжди собі на умі. Я була з хорошої, але небагатої сім’ї, а тому батьки часто одягали мене в секондах і на ринках. Це не могло вислизнути від уваги однолітків.
Тим більше вони підживлювалася відвертою заздрістю, адже мені всі казали, що я гарна. Хто б міг подумати, що тиха дівчинка одного разу змусить сусідів здивовано ахнути? Тепер у мене починалася нова глава в житті, і кожен у місті хотів би з мною обмовитися хоч слівцем.
Але ця трансформація далася мені нелегко: довелося зіткнутися і з лицемірством, і зі зрадою, а почалося все з невинної фотосесії для одного з журналів із засобами для догляду. Ті, що з парфумами, шампунями і пахучими сторінками.
На другому курсі мене запросили взяти участь у промоакції та попрацювати моделлю для реклами нового шампуню. Сама б я не пішла, але вмовила однокласниця. Вона все казала, що такий шанс буває лише раз ужитті. Я думала, що вона хоче лише мене підтримати, бо я сумнівалася, що щось вийде.
Але була в подруги й інша мета, яка дуже скоро стала явною. Річ у тім, що від кар’єри манекенниці вона б і сама не відмовилася, але тільки їй пропозиції не надходили. Опинившись у студії, вона обрала собі мішень – молодшого фотографа, навколо якого і почала кружляти, немов метелик над свічкою.
При цьому вона не забувала давати мені поради. Від її слів я зовсім зніяковіла і засоромилася, але знімки все одно вийшли хороші. Уваги головного фотографа подруга не домоглася, зате з молодшим вони обмінялися номерами і дуже часто стали з’являтися разом.
Справи швидко пішли в гору, і вона все-таки пробилася в модельний бізнес, як і мріяла. Той самий фотограф познайомив її з багатьма людьми в рекламному агентстві, а після вона познайомилася з самим директором! За якого і поспішила вискочити заміж, влаштувавши своє життя раз і назавжди.
На відміну від подруги, мені не подобалися спалахи камер і підвищена увага. Дуже скоро мене почали впізнавати на вулиці через ту саму рекламу, постер з моїм обличчям і розкішним волоссям красувався в магазинах косметики і навіть на рекламних щитах. Однак я зрозуміла, що модельний бізнес мене не приваблює.
До того ж бабуся говорила, що це все одно що заробляння грошей тілом і гордості в цьому мало. Попри те що мене запрошували на зйомку ще кілька разів, перед камерами я більше не з’являлася. Я зрозуміла, що замість кар’єри манекенниці мені більше до душі робота з дітьми.
Закінчивши медичний університет з відзнакою, я пішла працювати педіатром у дитячу поліклініку. З подругою ми давно вже не зв’язувалися. Хлопця в мене не було, тільки робота і дім. Зарплата на той час була невелика, тому я вирішила підробляти лікувальним масажем для малюків.
Тоді в місті знову заговорили про мене: у людини золоті руки! І мало-помалу в мене з’явилася черга на місяць наперед. Тоді й з’явилася моя подруга з університетської лави. Вона зателефонувала з метою знайти місце в щільному графіку для її малюка, щоб приїхати і зробити масаж вдома.
За старою дружбою я погодилася. Це була нова глава в моєму житті. Подруга жила в розкішному приватному будинку, як і личить дружині рекламного директора. У них був чудовий сад з мангалом, дерев’яні гойдалки і навіть мініатюрний штучний ставок з лататтям.
Про таку красу мені мріяти не доводилося, але зате у мене була своя двокімнатна квартира, яка дісталася їй від бабусі, і я ні на що не скаржилася. Пройшовши у вітальню, вона майже зіткнулася в дверях із молодим чоловіком, він якраз виходив з кімнати.
Виявляється, цей хлопець був на моїй першій зйомці, але тоді він був лише стажер. Я зніяковіла, адже справді не пам’ятала його, настільки сильно перехвилювалася на першій зйомці, а коли годиною пізніше я закінчила робити лікувальний масаж, подруга дістала гроші.
Розраховуючись, сказала, що дала мій номер тому хлопцеві, бо він теж хоче скористатися моїми послугами. Спочатку мене обурило те, що подруга дала мій номер, адже я робила масаж тільки діткам, а з дорослими ще ніколи не працювала. Тим паче з чоловіками.
Подруга ж натякнула, що він готовий платити потрійний оклад, та й я йому дуже сподобалася. І що, якщо я проігнорує такий шанс, можливо, так і залишуся старою дівою. Я довго думала над цією пропозицією, але вирішила все-таки погодитися. У чомусь подруга мала рацію.
В мене так і не було можливості познайомитися з гідним чоловіком, а всі, хто приходив у дитячу поліклініку, були вже одруженими, з дітьми, а цей чоловік мав дуже представницький вигляд: молодий перспективний, ще й на хорошому рахунку в директора компанії.
Мало-помалу й зав’язалося спілкування. Подруга була дуже рада за мене і весь час підштовхувала до того, щоб я була з цим чоловіком відкритішою, а він не втомлювався захоплюватися моєю красою, скромністю і талантом. Через півроку фотограф освідчився мені, і незабаром ми розписалися.
Одразу після цього він переїхав у мю квартиру, адже свого житла в нього не було. Ми продовжували працювати на своїх роботах: мій чоловік заохочував мій підробіток масажисткою, адже цей заробіток був хорошим бонусом для їхнього сімейного бюджету.
Але в нього на роботі якось не клеїлося: то проєкт зірветься, до якого він готувався місяцями, то виберуть іншого фотографа для фотосесії. Власні невдачі зробили його дратівливим і відстороненим. Потім він і зовсім почав затримуватися допізна, часто приходив додому нетверезим.
То у співробітника день народження, то зайшов у бар зі знайомим дорогою додому, то корпоратив. Будучи в підпитому стані, він часто міг сказати щось грубе і не любив відповідати на мої запитання про те, де він був, як пройшов його день. Тільки відмахувався і йшов спати.
На ранок, звісно, вибачався й обіцяв, що цього більше не повториться. Я все терпіла і сподівалася, що ось-ось з’явиться якийсь довготривалий проєкт і чоловік нарешті вийде з цієї кризи. Але все тільки погіршувалося: зовсім скоро доходи чоловіка зовсім впали, а в мене тільки додавалося роботи.
Тепер він майже не з’являвся вдома: то зйомки весілля, на яких він підробляв, то корпоративи. І, звичайно ж, він не відмовлявся від алкоголю на всіх цих заходах. Закінчивши черговий масаж дитині подруги, я отримала від неї запрошення на корпоратив у тому самому рекламному агентстві.
Я ж була дружиною одного зі співробітників, та й хорошою подругою дружини директора. Натхненна, ч почала збиратися в призначений день одночасно з чоловіком. Почувши, що я йду разом із ним на корпоратив, чоловік розлютився. Почав кричати, що я нічого не роблю вдома.
Виявляється, у всіх дружини нормальні, тільки я не така, бо погано виглядаю, на його думку. Ще й у приклад постави ту ж мою подругу – в неї фітнес, завжди гарний макіяж і речі від-кутюр, а от зі мною соромно на людях з’являтися. І пішов, грюкнувши дверима.
У цей момент усі мої надії, що наш шлюб налагодиться, розвіялися, як повітряний замок. Я просто не могла повірити, що ці кілька років витратила на таку людину. Намагаючись не заплакати, вирішила, що в житті потрібно щось змінювати, терміново. Я більше не хотіла бути собою, я взагалі не хотіла бути.
Сидячи на стільці у парикмахерка, я благала, щоб вона відрізала моє волосся, але вона лише кінці підрізала, бо рука не піднялася відрізати моє шикарну косу. У цей момент я згадала слова своєї бабусі про косу, про красу, про те, як важливо залишатися собою.
Прошепотівши коротке “дякую”, я вирішила, що перукар має рацію. І мені не потрібно нічого змінювати, проблема не в мені і точно не в моїй косі. Повернувшись додому наступного ранку, чоловік знайшов свої речі в коробках, вони чекали на нього просто біля входу.
Сказала, що він має рацію і зі мною він більше не житиме, а ще я вирішила прикупити кілька речей від-кутюр, як він і хотів, і розплатилася його карткою. Трохи звільнила свій робочий графік і записалася на пілатес, бо у мене було так багато роботи, що я зовсім забула подбати про себе.
Він довго кричав, опускаючись до наймерзенніших принижень, а потім у серцях вибіг із квартири, грюкнувши дверима. Коли одумався, коробки з речами вже стояли за порогом, і йому ніхто не відчиняв. Він цього не очікував від мене, але, як не просив вибачення, жодної відповіді не отримав.
Того ж вечора я купила пляшку рожевого шампанського і, сидячи в новому махровому халаті, підняла тост на свою честь. Бульбашки вдарили в ніс, починалася нова глава в житті. Згодом я отримала посаду завідувачки дитячого відділення, а масажем займалася як хобі. Тепер я шанована лікар, завидна наречена, яка навчилася цінувати себе і свій час.
