Кожні вихідні я присвячую генеральному прибиранню. Це мене надихає і заряджає позитивом, як ніщо інше.
Чоловік в ці дні зазвичай пропадає у батьків, а діти цілими днями гуляють з друзями. Так що і в цю неділю я зайнялася улюбленою справою.
Спочатку все було чудово, але коли черга дійшла до наведення порядку в кабінеті чоловіка, від мого чудового настрою не залишилося й сліду.
Взявшись наводити порядок на робочому столі Саші, в одному з ящиків я знайшла дарчу на квартиру, оформлену від імені його матері на ім’я якоїсь жінки.
Зазвичай цей ящик завжди був замкнений, але в цей раз чоловік, мабуть, забув його закрити. А інтерес дізнатися, що ж такого важливого в ньому зберігалося, змусив мене заглянути всередину.
У мене було багато припущень про вміст цієї схованки. Але така знахідка стала для мене справжнім сюрпризом. І аж ніяк не приємним.
Спочатку нашого спільного життя я багато разів намагалася умовити Сашину маму впустити нас пожити в цю квартиру. Нам доводилося знімати житло, а ці апартаменти були порожні без діла. Принаємні, я так думала.
Свекруха ж всіляко відмовлялася під приводом того, що перед тим як поселятися в цю квартиру, треба зробити там глобальний ремонт. А грошей на цей ремонт у нас, ясна річ, не було.
Дата ж дарчої свідчила про те, що ця квартира перейшла у володіння нової господині якраз в той період, коли ми поневірялися по зйомним квартирам.
Так що, виявивши її, я не могла дочекатися повернення чоловіка. І сама вирушила до свекрухи, прихопивши з собою злощасний документ. На мій подив, Саші у його батьків я не застала.
Після недовгих зусиль мені все ж вдалося випитати у свекрухи, що це все означає. Тому, прийшовши додому, я вже знала правду. Але, виявивши на кухні чоловіка, спокійно жующого на кухні, все-таки влаштувала йому справжній допит.
Спочатку Саша всіляко намагався втекти від розмови. Але в підсумку все-таки розповів, в чому справа.
Виявилося, що вже кілька років він підтримує відносини з іншою жінкою. Мало того, виявилося, що у цієї жінки від нього син. З огляду на такі новини, скандалу було не уникнути.
Він спробував виправдатися тим, що колись вибрав життя зі мною і моїми дітьми замість того, щоб виховувати рідного сина. Мені ж від таких виправдань ставало лише болючіше.
Так, він одружився зі мною, вже коли у мене були діти від іншого чоловіка. Але ж тоді він говорив, що це все пусте. Мовляв, буде любити їх, як власних. А тепер таке заявляє!
У підсумку все звелося до того, що чоловік вирішив піти до тієї жінки. Чи варто намагатися утримати його?
Не розумію, що робити. Я ж все одно його люблю! Але чи є сенс продовжувати жити з обманщиком?
