Я зустрічалася із хлопцем 5 років. Ми жили разом та будували спільне майбутнє. Останній рік відносин ми дуже багато лаялися через все (знаєте, той момент, коли відносини іноді сягають цього).
Ми практично розійшлися, один одного у всьому постійно дорікали і т.д. Але ми прожили 5 років разом і нам обом було дуже важко, тому що ми дуже любили одне одного.
Одного дня він вирішив розірвати стосунки. Сказати, що було боляче, не сказати нічого. Ми були заручені, любили одне одного і не уявляли життя одне без одного.
Я не могла спочатку знайти нового житла, і ми жили разом. Ми дуже багато розмовляли: як налагодити стосунки, як помиритися і зробити так, щоб нам знову стало добре разом, які помилки ми робили тощо. Ми хотіли бути разом, лише по-новому.
Потім я помітила, що якийсь дивний прийшов додому. Дуже засмучений, плакав, не хотів зі мною розмовляти. Я це помітила, але багато про це не думала, тому що у нас обох був дуже тяжкий період, і нам обом дуже важко було переносити розрив.
У наступні кілька днів щось у мені було інакше, якесь передчуття. Не знаю, що, але щось було не так.
Я вперше за 5 років плюнула на все, зібрала свою гордість і всі принципи в кулак і залізла у всі його особисті дані в мережі.
Ах, як я все життя знущалася з людей, які так роблять! Як я завжди зверхньо говорила, що якщо немає довіри, то немає й стосунків. Так гарно говорила, поки сама в цьому по вуха не встряла.
Ми завжди довіряли один одному, і вхід у його (як і мої) соцмережі завжди був без пароля. Там я знайшла, що у нього були теплі почуття до однієї дівчини (нічого між ними ще не було), і що він цілувався з ще однією дівчиною-однокурсницею, і що він, виявляється, докладно розповідає про наші важкі стосунки цим близьким подругам.
Як зараз пам’ятаю, я не спала всю ніч, я фізично тремтіла всім тілом, коли читала цю інформацію. Як мене трясло, я реально була в шоці!
Я вирішила дати йому шанс та запитала, чи було щось у нього з іншими дівчатами. Він поклявся життям усієї своєї сім’ї, що в нього ніколи ні з ким нічого не було. Коли я його притиснула до стінки, сказала, що все прочитала, він розповів.
І ще про двох дівчат, з якими цілувався (ці жінки були після того, як ми розійшлися). Він дуже хотів, щоб ми знову були разом. Дуже довго і сильно над цим працював, але я вже знала, що його чіпав хтось інший, він уже (для мене) був якийсь користований, брудний чи що.
Так ось, до чого я всю цю ахінею несу. Я дізналася про його «романи» насправді не дуже чесним способом, залізла, розкопала та вивела на чисту воду.
Дуже не добре я вчинила. Такий вчинок принципово не можу нікому радити. А з іншого боку — це скільки б я часу ще витратила на це безглузде з’ясування стосунків?
Скільки б моїх дорогих нервів пішло б на обмірковування та підозри? Я могла б роки про це думати. Ні, мої нерви дорожчі. Мій душевний стан дорожчий. Залізла, все довідалася – і закрила книгу.
Я жодної секунди не жалкую, що так зробила. Зараз я вже два з половиною роки живу з моїм коханим хлопцем. Все відкрито (як і раніше, все без паролів), навіть думки не було зайти на його сторінки Вконтакті чи деінде і щось прочитати.
Сподіваюся, і не буде потреби. Мені дуже соромно зізнатися, але якщо я знову буду в такій ситуації, як описана в цій сповіді, моментально залізу у всі його соцмережі.
Мій час і майбутнє дорожчі. Правильно чи не правильно, головне, щоб нас цінували і поряд була людина, яка любить і цінує.
