Я дивувалася, як усі ці роки сестра не відчувала жодних докорів сумління і поводилася так, ніби нічого не сталося

Це історія з життя моєї сестри. Я б, мабуть, не наважилася її написати, якби не побачила тут подібні сповіді.

Моїй сестрі 58 років. Вона та її чоловік, який старший за неї на 10 років, уже пенсіонери і все було б добре, якби не ця історія.

На травневі свята до нас приїхали давні друзі чоловіка – сімейна пара. Увечері ми сіли грати в карти і почали згадувати, як жили у молодості. Сестра на своє лихо принесли старі фото. Там були фото з весілля та фото з маленькими дітьми, друзями, зі свят.

Знайома взяла фото старшого сина сестри у 5-річному віці та раптом сказала: «Слухай, а що це твій син зовсім на чоловіка не схожий?». Сестра зблідла, сказала, що вона все вигадує.

Але знайома не вгавалася: «Ти пам’ятаєш, був у нашій компанії Костик. Він завжди тебе очима пожирав. Мені здавалося, що у вас був роман. Я взагалі вважаю, що твій старший це син Костика».

Сестра перестала грати, сказала, що втомилася та пішла. Знайомі зібралися та теж пішли до себе. Через два дні вони поїхали, і я прийшла до сестри. Усі ці дні вона була сама не своя. Те, що вона мені розповіла, я довго не могла повірити.

Костик був приятелем її чоловіка і був на 5 років молодшим. Коли майбутній чоловік познайомив сестру із Костиком,  вона з першого погляду зрозуміла, що йому дуже сподобалася. Він їй також.

Але весілля було призначено і сестра не знайшла в собі сили відмовитися від неї. А Костик, мабуть, їй не освідчився. Він був на весіллі, але я не помітила тоді, щоби він дуже переживав.

Але, мабуть, він добре володів собою. Потім у молодят цілий рік були всякі вечірки і Костик завжди на них був присутній, коли один, коли приводив якусь дівчину чи приятеля.

Але завжди намагався сісти біля сестри, піти за нею на кухню, допомогти принести якусь страву тощо. Сестра завжди при людях поводилася дуже стримано, і чоловік сестри ні в чому її не підозрював.

Потім сестра і народила сина. Вона показала мені одну фотку, яка була захована у неї в записнику за обгорткою. Усміхнений, захоплений Костик тримає її сина на руках.

Сестра зізналася, що син не від чоловіка, а від коханця. Виявилося, що вони таємно зустрічалися, оберігалися, але якось вона обдурила Костика з термінами і спеціально це зробила.

Вона так його любила, але чомусь не довіряла йому як чоловікові та людині. Каже, тому, що він схилив її до зради, а не просто взяв за руку і повів, зробивши пропозицію руки та серця.

Син ріс, а Костик іноді приходив до сестри в гості, грав із дитиною і завжди їй мрійливо казав: «Якби це був наш син…». Сестра йому так і не сказала.

Тому їхні шляхи-доріжки розійшлися. Сестра народила другого сина – той був копія чоловіка. Сестра завжди жартувала: перший син мамин, а другий — татовий. Але чоловік ніби відчував, що син не його: стосунки зі старшим були натягнуті, а потім узагалі стали поганими.

Чоловік сестри завжди, коли сердився на старшого, говорив мені, як він його не любить і не розуміє. Син платив у відповідь тим самим.

Минулого року Костик пішов з життя. Він був двічі одружений, дітей не мав. Сестра таємно їздила на похорон і каже, що не підходила до могили, доки всі не розійшлися. Чоловіка сказала, що їздила на поминки однокласниці.

Нині сестра не знає, що їй робити. Вона справедливо боїться, що знайома розповість чоловікові про свої припущення.

А, може, чоловік навіть випадково почув, адже він сів і поїхав до свого друга в лісництво, нічого не пояснюючи. Тільки лишив записку, що поїхав відпочити. Сьогодні знайома дзвонила і сказала, що її чоловік теж поїхав у лісництво до спільного друга.

Мені страшно уявити, що буде із сестрою та її чоловіком. Сестра сказала, що з відходом Костика вона сподівалася, що таємниця вже не спливе.

Я дивувалася, як усі ці роки сестра не відчувала жодних докорів сумління і поводилася так, ніби нічого не сталося, що навіть у родичів не було підозр.

Вона сказала, що давним-давно переконала навіть себе, що не зраджувала чоловікові і не народжувала дитину від іншого. І навіть років 15 не згадувала ні про зраду, ні про Костика. Нікому не промовилася. Жила весело та спокійно.

Ось така сумна життєва історія. Так, бумеранг прилетів, коли на нього вже не чекали. Що буде з нею та з чоловіком?

You cannot copy content of this page