Моя дочка жила активним, насиченим та цікавим життям. В неї все завжди складалося якнайкраще, тому я дуже здивувалася, коли її поглинула апатія – навіть з дому не хотіла виходити. Я одразу зрозуміла, що хтось наврочив або позаздрив.
Я довго думала, що робити, а моя доросла дитина марніла на очах та ледь не втратила дуже гарну роботу. Тоді я раптово згадала про обряд, який колись робила моя бабця-віщунка. Вона колись казала, що навіть приємні та доброзичливі люди можуть ненароком наврочити та й всім не вгодиш, хто знає хто знаходиться поряд.
Я побігла до магазину й купила нову голку, а потім пішла до найближчого парку. Лісів в нашому місті не було, тому довелося імпровізувати. Бабця казала, що для цього ритуалу згодиться будь-яке місце, де ростуть дерева та чагарники.
Гуляючи на природі, я знайшла мертве сухе дерево, яке ще не встигли прибрати комунальні служби. Хоча можна обрати й сухий кущ чи старий пень. Головне, щоб на ньому не було живих відростків та гілок. В мертве дерево я встромила голку, яку тільки-но купила. При цьому говорила такі слова: “Злість ворога мене стороною обійде, в мертвому дереві згниє”.
Також я не забула почастувати лісових духів печивом. Після цього я повернулася додому й одразу вмила обличчя та руки холодною водою та ще раз промовила заклинання. Не пройшло й тижня, як справи в моєї донечки почали налагоджуватися, як і в мене.