Мій син ріс хлопцем мрійливим, чутливим. І закохався в біляву вертихвістку як божевільний, а та знай: стегном перед ним вильнула, і той одразу покликав її під вінець. Я добре бачила, що це була за дамочка. Такі вгризуться в чоловіка і не відпустять, поки всю кров не вип’ють.
Але що я могла сказати синові? Кохання… Та він мене й слухати не хотів. Тож я просто відступила вбік, щоб не заважати його щастю, але свої умови одразу оголосила молодим ще до весілля. Жити ми будемо окремо. Так, у мене трикімнатна квартира.
Мені простіше дати їм грошей на оренду, ніж щодня спостерігати, як невістка крутить сином. Я ж мама і не втримаюся – скажу все, стану на захист своєї дитини. А кому це треба? Жити під одним дахом і дутися одне на одного? Тому раз на тиждень збиралися на обід у кафе.
Ось і весь мій запас терпіння до невістки. Щоправда, життя все розсудило по-іншому. Народили мені трійню онуків. Яке вже тут орендоване житло, грошей потрібна сила-силенна. Я не встигла й оком моргнути, а молода сім’я вже облаштовувала кімнату для себе і дитячу в моїй квартирі.
Так і зажили ми всі разом. П’ять років минули як у мороці. Я намагалася тікати зі свого власного будинку якомога частіше. Пройшла безліч курсів, підтягнула німецьку, почала вивчати французьку. Ходжу на йогу, фітнес і бачату, аби додому з роботи повертатися пізніше.
Невістка підім’яла під себе сина і відчула себе господинею в моєму домі. Той крутився, як білка в колесі, влаштувався на другу роботу. Я підкидала грошей і намагалася не лізти у виховання малюків, але що б я не робила – все їй не те і не так. Ще й син підтакував. Просила в Господа терпіння щодня.
Раптом обидва як змінилися. Стали шовкові, милі й люб’язні. Мамуля то, мамуля се. Я відчула недобре. Щось тут було так. Ще й запросили мене в кафе на серйозну розмову. І приголомшили новиною. Виявилося, вони знову готуються стати батьками. Вони не планували, але так уже вийшло.
Чи то навмисне промовчали, щоб мене не лякати. Чи то невістка сама нічого до п’ятого місяця не підозрювала. Ну, набрала кілька кілограмів, і що з того. І ось що придумали ці молодці. Давай, мовляв, мамо, розміняємо твоє житло. Син працює віддалено, невістка з дітьми. Жити можуть де завгодно.
Вони навіть і будиночок уже підшукали в передмісті. Показали фото, а там справжній палац на два поверхи. Нічого не скажеш, хороший вибір для великої родини. Усе б добре, крім ціни. Цей особняк коштував майже як дві третини моєї квартири. Я ж можу розраховувати лише на однушку.
Цей варіант мені відразу не сподобався, але я промовчала. Звикла жити в просторому приміщенні, не люблю тісноту. Узяла час на роздуми. Хоча спершу так і підмивало сказати категоричне “ні”. Само собою, через невістку. Я таких побачила на своєму віку чимало. Бачу, що син втратив голову.
Але також прекрасно помічаю, що криється за її нудотними “зайчиками” і “котиками”. Ця амбітна красуня дозволяє моєму синові себе любити, але сама марить столичним життям. Син працює за трьох, але й цього їй мало. Потрібно купувати машину, віддавати дітей до елітної школи.
Чоловік оплачує їй салони краси, фітнес. Щомісяця – нову сукню. А сама-то не працює, хоча вже два роки, як вийшла з декрету. У неї свій “бізнес”: продає в Інтернеті старі дитячі речі. Заради бога, але ж пора вже й на нормальну роботу повертатися! Та ось ще одного онука скоро принесе…
Я свято вірю, що одного разу син прозріє і знайде собі гідну жінку. Яка буде його по-справжньому любити й поважати, а не мучити примхами. Ось для такої сім’ї я б без зайвих слів віддала свою квартиру, бо ця невісточка точно відтяпає собі будинок при розлученні. Я впевнена в цьому на всі сто.
Пішла по пораду до сестри й колишнього чоловіка. Ті в один голос запевнили, що я накручую себе і розміняти квартиру потрібно було вже давно. Я хочу добра своїй єдиній дитині, але не дає мені спокою його дружина. Згнітивши серце відмовила синові.
Знайомий ріелтор підкинув варіант будиночка простіше. Не новий, але всі зручності для життя є. Я скинула посилання на будинок синові, коли була на роботі. Прийшовши додому, нарвалася на скандал. Син розізлився. Вибрала мама найпаскудніший варіант, пошкодувала грошей на дітей і онуків.
Черства людина! Як мені не соромно. Невістка ж ні слова не промовила. Видно, що сина накрутила перед моїм приходом, а тепер його руками жар загрібає. Тепер я ворог народу, а найприкріше, що синові-то не донесеш свою точку зору. Він мене і слухати не хоче. Не знаю, як мені вчинити?