Моя невістка наче чорт з пекла. Її терпіти не можуть всі наші родичі. Все почалося з нашого знайомства. Син привів її на один з наших вечорів, коли за одним столом вся сім’я. Вона ж з порогу поводилася так, наче ми її подружки, а на всі жарти ображалася.
Після того вечора я думала, що вже більше її не побачу. Та доля вирішила інакше. Син на ній одружився. От навіщо мені така невістка? Вони тоді лише закінчили університет і грошей не гучне гуляння не було, тому вирішили поділити всі витрати на дві сім’ї, звичайно ж, платили ми та її батьки.
Я того весілля не хотіла. Сина відмовляла як могла, але все в пусту. Все одно бачу, що вони не проживуть довго разом, то навіщо багато витрачати. Замовили найдешевше кафе, запросили тільки найближчих родичів.
Який же був скандал через сукню. Моя старша дочка дала свою весільну сукню, а невістка хотіла з салону. Я не мала бажання ходити по магазинах, тому відмовила. Нехай її мати приїжджає та ходить з нею. Але вона не приїхала, бо в неї собаки. Так сукню й не купили.
Весілля було жахливе – наречена зла, її батьки наче не від цього світу. Вони лише привітали молодих, обнялися один раз і поїхали. Я все думала, що син подасть розлучення через кілька місяців, може півроку. На мій подив цього не сталося. Вони живуть разом вже чотири роки. Ніяк я своєї невістки не здихаюся.
Нещодавно сталася ситуація, від якої мені досі смішно. Був мій день народження і родичі подарували мені портрет, на якому були всі, крім невістки. Вона одразу в сльози й втекла додому. А чого плакати? Наче вона не розуміє, що в нашій сім’ї їй місця нема.
Єдине, що мене засмутило – мій син. Він одразу за дружиною побіг. Сказав, що знати нас не хоче. З того часу не розмовляємо. Подивимося, до кого він прибіжить, як дружина доведе. Сподіваюся, вони скоро розлучаться…
