Я вирішила не чекати, поки чоловік дозволить оформити документи, і подала на розлучення одразу ж…

Не думала, що цей день настане, бо вважала, що моя сім’я щаслива. Одного вечора чоловік повернувся додому пізно. Я після роботи приготувала йому вечерю і чекала до ночі.

Коли він прийшов, то зазирнув у холодильник, дістав свіжий салат. Нагрів собі картоплю з м’ясом і сів їсти. Я мовчки дивилася на нього, чекала, що він пояснить, чому так затримався.

Коли він перестав вечеряти, то покликав мене до себе. Сказав, що нам треба поговорити серйозно. У мене не було сил на розмови, адже весь вечір я знемагала від того, що могло статися з моїм чоловіком.

Дзвонила йому декілька разів, але він не відповідав. Загалом чоловік сказав, що закохався в дівчину і тепер хоче розлучитися зі мною. Після стількох років успішного, як я думала, шлюбу, такі ось новини посеред ночі.

До ранку я вже не могла заснути. Я вирішила не чекати, поки чоловік дозволить оформити документи, і подала на розлучення одразу ж. Він зібрав свої речі та переїхав до коханки.

Вдома стало порожньо, я перестала готувати і намагалася затримуватися на роботі допізна, щоб не приходити до порожньої квартири. Рік ми не бачилися і не дзвонили. Я з головою поринула у роботу, отримала підвищення.

Замість готування зайнялася йогою, потихеньку я почала відпускати ситуацію, майже пробачила колишньому чоловікові. І тут він заявляється на поріг одного прекрасного вечора.

Сумний якийсь із проханням пожити в мене пару тижнів. Я заварила чай, ми довго говорили, ділилися всім, що сталося у наших життях останнім часом. Колишній чоловік зізнався, що сумував за мною, не міг мене забути.

Через це зіпсувалися стосунки з новою дівчиною, і вона від нього пішла, не отримавши належної уваги. Я слухала його розповідь і розуміла, що не хочу ні з ким більше будувати стосунки і пізнавати когось, крім чоловіка.

Він помилився, проміняв мене на іншу, а потім зрозумів, що надійний та спокійний шлюб він не хоче міняти на інтрижки з молоденькими дівчатами. Він порівняв життя з дорослою самодостатньою жінкою та співжиття з незрілою німфеткою.

Без цього він не знав би, що втрачає. А потім зібрався з силами і прийшов до мене. Того дня він одразу зробив мені пропозицію одружитися знову. Вже два роки ми разом, і у нас все гаразд.

Коханий до мене дуже уважний, ніколи не затримується допізна, дарує подарунки та квіти. Він став ще ніжнішим і дбайливішим. До речі, пропозицію я не прийняла. Поки нам добре разом, ми цінуємо кожну мить.

You cannot copy content of this page