Я запитала, чому вона раніше нічого не сказала, поки сума ще не була такою великою. Вона ж пробурчала, що не говорила, бо я буду її вичитувати…

Останнім часом я помітила, що мама сама не своя. Постійно думає про щось, мене майже не слухає. Навіть з онуками спілкується без цікавості. Виглядає стривоженою і стурбованою.

Каже, що все нормально, але я ж бачу, що вона не в порядку. Якось я посадила її і прямо запитала, що сталося. Тоді вона й розповіла, що набрала кредитів.

Почала плакати й розповідати, що взяла спочатку трохи грошей, але виплатити не змогла. Взяла другий кредит, щоб погасити попередній. Так і понеслося все, як снігова куля.

І тепер у неї боргів приблизно на тисячу доларів. Для пенсіонерки сума солідна. Я здивувалася, адже не розумію, для чого їй були гроші, а вона сказала, що просто на життя їх витратила.

Хоча й це мені зрозуміти важко. Мій чоловік непогано заробляє, ми добре живемо. Я поки що в декреті, дбаю про дітей. Він дає мені гроші на господарство, живемо в його квартирі, тому за оренду платити не потрібно.

Із цих же грошей я щомісяця допомагаю мамі. Чоловік не проти, адже розуміє, що пенсіонерці в такі часи непросто. От тільки він не так добре знає мою маму, як я. Вона з тих людей, яким гроші кишеню тиснуть.

Усе життя вона такою була. Навіть батько постійно їй казав, що вона марнотратка. Усе, що вони змогли відкласти, заслуга батька. Мати все життя була в якихось боргах. Вона часто в мене гроші позичала. Досі повертає.

Мені складно її зрозуміти, адже я намагаюся економити кожну копійку. Нехай зараз ми непогано живемо, але все може змінитися. Та й діти підростають, їм теж будуть потрібні заощадження.

А вона в цей час бере кредити, щоб витратити гроші на їжу і косметику. Я запитала, чому вона раніше нічого не сказала, поки сума ще не була такою великою. Вона ж пробурчала, що не говорила, бо я буду її вичитувати.

Тільки мені тепер потрібно думати, як вирішити цю ситуацію. Я вирішила попросити чоловіка про допомогу. Мені здавалося, він не відмовить, адже завжди допомагав, але він сказав рішуче “ні”.

Мовляв, моя мама в кредитах – їй із них і виплутуватися. І я розумію, що він має рацію, але ж мені шкода її. Що тепер робити? Якщо дам грошей, вона потім весь час буде так робити, але якщо не дам, то вона влізе в ще більші борги.

You cannot copy content of this page