Я завжди своїм донькам говорила, щоб одяг та іграшки своїх дітей зберегли у хорошому стані, щоб передати потім своєму братові для його діток, особисто я вважаю, що це правильно та нормально, тим більше серед рідних людей

Невістка гидує дитячими речами, які залишилися від моїх старших онуків. У мене троє дітей та п’ять онуків. Доньки живуть поряд зі мною, у кожної по двоє дітей, а син поїхав на заробітки, так і залишився в Києві. У мене добрі діти, якими можна пишатися. Доньки давно сімейні, а син одружився 2 роки тому. Усі працюють і живуть у достатку.

Звичайно, іноді я засмучуюсь, що син далеко живе, бачимося рідко. А хотілося б частіше, тим паче онук нещодавно народився. З невісткою намагаюся підтримувати стосунки спокійні, привітні, але спілкуюся переважно телефоном. Зі сватами бачилися тільки на весіллі.

Мені б хотілося брати більше участі в їхньому житті, допомогти з малюком, мені це не тягар, я на пенсії. Я своїм донькам завжди допомагала, коли діти були малі. Але мені ввічливо відмовили, коли я пропонувала приїхати спочатку допомогти після пологового будинку. Ну, так, гаразд, я не образилася, розумію, що молоді хочуть жити самі, та й друга бабуся неподалік допоможе якщо що.

Але ось остання ситуація… Я завжди своїм донькам говорила, щоб одяг та іграшки своїх дітей зберегли у хорошому стані, щоб передати потім своєму братові для його діток. Особисто я вважаю, що це правильно та нормально, тим більше серед рідних людей.

Я всі ці речі сама переглянула, перепрала, запакувала та передала невістці. Там одяг на всі сезони, приблизно до 3 років, ці речі носили лише племінники. Можна сказати, що там був повний набір речей, який потрібен дитині – теплі зимові комбінезони, демісезонні курточки, шарфи-шапки, штанці, кофточки, вся дрібниця – боді, повзунки, сорочечки, величезна кількість колгот та шкарпеток. Багато светрів, шапочки я в’язала своїми руками. Весь одяг чистий, випраний, без плям і т.д. Я ретельно відібрала.

Але невістка не користується цим одягом, купує для дитини тільки нове. На жодній фотографії, коли спілкуємося по скайпу, не бачила на онуці тих речей, які я давала. Запитувала у сина, він жартує. Говорить, всього вистачає, більше не треба передавати. Напевно, це слова невістки у його вустах.

Ось як це розуміти? Це капризи чи гидливість така? Тим більше не сказати, що вони живуть дуже заможно, зараз працює тільки син, невістка сидить у декреті, при цьому ще іпотека та витрати на життя.

Невже не можна взяти та користуватися цим одягом, заощадити сімейні гроші? Адже дитина так швидко росте, навіщо витрачатися на нове, щоб покрасуватися перед подружками на дитячому майданчику?

У мене залишився дуже неприємний осад від цієї ситуації. Тут навіть не в речах справа, а в тому, що мій син працює по 12 годин щодня, практично без відпочинку, щоб забезпечити свою сім’ю. А невістка, схоже, цього не цінує, раз так смітить грошима, які можна було й заощадити.

You cannot copy content of this page