Як, Люда? У тебе ж велика сім’я, а ти півроку переш для всіх руками. На дворі 21-е сторіччя. Як таке взагалі можливо ?!

Вчора вперше після вихідних пішла в магазин. Біля каси почула цікаву розмова двох жінок. Перша розповідала, що у неї зламалася пральна машинка. Причому зламалася вже давненько, в кінці зими.

І там модель якась стара, що вже і відремонтувати не кожен зможе, якісь запчастини рідкісні потрібні. Ось вона і вирішила купити нову, збирає гроші. Але поки всю суму не зібрала, то пере руками.

Її співрозмовниця страшенно здивувалася. Вона сказала фразу, яка змусила мене мимоволі зробити крок назад:

“Як, Люда? У тебе ж велика сім’я, а ти півроку переш для всіх руками. На дворі 21-е сторіччя. Як таке взагалі можливо ?! ”

Перша жінка помітно зніяковіла і почала тихо виправдовуватися, що виходу у неї немає. Потрібно ще трохи накопичити, наприкінці осені вже зроблять покупку.

Тоді здивована співрозмовниця почала питати, чому Люда не купить хоча б недорогу пралку або не візьме щось пристойніше, але в кредит?

” Кредит? Ну ти і скажеш теж. Мені ще кредитів не вистачало. Я краще буду ще півроку в тазику руками прати, ніж стану комусь щось винна. Потім через відсотки ці переживати, не спати ночами. Ні, дякую, обійдуся ”

Я поверталася додому, але ця розмова крутилася у мене в голові. Згадалися мої сусіди знизу, які постійно сидять в кредитах. Причому і чоловік, і дружина працюють, пристойно заробляють і непогано живуть.

У них і техніка сучасна, і автомобіль нещодавно поміняли, і гаджетами новими себе балують. Причому примудряються ще й дитину виховувати.

З одного боку, вони начебто і ні в чому собі не відмовляють, але, наскільки я знаю, і заощаджень у них ніяких немає. А частенько вже за пару днів до отримання зарплати у них грошей залишається тільки на найнеобхідніше. Але не скаржаться, живуть з комфортом, собі на втіху.

А є ж люди, які економлять буквально на всьому, кожну копійку відкладають, дитині морозиво не куплять. Ні про які кредити і думати не сміють і в борги не влазять. Але чомусь щасливішими від такої “незалежності” не стають.

Мені навіть шкода ту жінку з черги, Люду. Я б на її місці краще кредит взяла, але купила б ту нещасну пральну машинку. Адже це ж покупка для всієї родини, не тільки для господині. В крайньому випадку можна купити стару пралку. Але не прати руками. Це ж себе не поважати.

You cannot copy content of this page