Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину. Він любив розказувати різні історії, а діти його залюбки слухали.
— Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехня …
Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, турботу, доброту, вірність … І інші хороші якості людини.
Онук, зворушений до глибини душі словами діда, надовго задумався. А потім запитав:
— Дід! А який вовк в кінці перемагає? Злий вовк чи добрий вовк? Я б хотів щоб перемагав добрий?
Старий індіанець, ледь помітно посміхнувся, він знав, що його внук дуже хороший хлопчик, тому відповів:
— Так ось. Навіщо я тобі все це кажу. Запам’ятай: завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
