Кажуть, в IT-компаніях панує дружня атмосфера. Я мріяла одного разу попрацювати в одній із них, щоб переконатися в цьому, але на ділі все вийшло зовсім інакше.
Сама я родом із села, але вже досить давно живу в столиці. Батьки віддали ледь не останні гроші, щоб я здобула гарну освіту і змогла стати на ноги. Я вирішила, що зроблю все можливе для їхнього дбробуту і щасливої старості.
Піти в айті мене підштовхнув мій майбутній чоловік. На той момент ми ще тільки зустрічалися, але він зумів розгледіти в мені неабиякий потенціал. Іноді достатньо просто повірити в людину, щоб у неї з’явилися крила.
Саме так сталося зі мною. Я довго і старанно вчилася, щоб подати резюме в компанію мрії. Я була впевнена в тому, що робота приноситиме мені тільки радість. Виявилося, що я потрапила в місце, де стала посміховиськом.
Хоча я давно живу в місті, одягатися з лоском я не стала. Батьки привчали мене до простоти, і мені це подобалося. Коли я прийшла на стажування в компанію, одразу помітила, що майбутні колеги почали перешіптуватися.
Буквально за тиждень стажування мене оформили. Я світилася від щастя, ще не підозрюючи, що потрапила в пекло. У моєму відділі працювали тільки дівчата. Кожна виряджалася на роботу, немов у нас не офіс, а показ мод.
Спільних тем для обговорення у мене з цими фіфами не було. Тож ми просто не спілкувалися. Їх дуже дратувало, що я була не такою, як усі. І тоді вони почали буквально виживати мене з компанії.
Починалося все з невинних жартів, які переростали в уїдливі зауваження. Критикували не тільки мій зовнішній вигляд, а й роботу, хоча її я виконувала бездоганно. У якийсь момент я не витримала.
Пригрозила колегам, що розповім про все своєму чоловікові, який точно знайде на них управу. Збрехала, звісно. Взагалі, дитячий вчинок, знаю, але емоції взяли гору. В офісі наді мною лише посміялися у відповідь.
Якщо чесно, того дня я всерйоз задумалася над звільненням. Розповіла про все чоловікові. Він дуже розлютився і сказав, щоб я дала собі ще тиждень на роздуми. Він в мене дуже мудрий.
Я поміркувала трохи і прийняла його пропозицію, а наступного дня в офісі сталося немислиме. Річ у тім, що зі своїм начальником я ще жодного разу не зустрічалася. На роботу мене взяли з його письмового дозволу, бо він був відрядженні.
І ось рано вранці до офісу увійшло двоє презентабельних чоловіків. Я дар мови втратила: це був мій чоловік і його брат, якого я добре знала. Вони мовчки зайшли в робочий кабінет директора.
Я не могла повірити в те, що сталося. Мій коханий хотів, щоб я влаштувалася в цю компанію, не просто так, але, знаючи мене, він розумів, що я не захочу ніяких зв’язків і блату. Тому просто підказав мені, що фірма варта моєї уваги.
Я все зробила все сама, але тепер, коли на кону моя честь, чоловік розкрив усі карти. Через годину з кабінету вийшов мій чоловік, а за ним його брат. Вони зупинилися біля наших столів, і брат чоловіка мене похвалив.
Також сказав, що треба перевірити всіх співробітників. Після цих слів мій чоловік підійшов до мене і ніжно поцілував у всіх на очах. І мені стало так легко. Ви б бачили очі моїх колег за сусідніми столами.
Вони ніби язик проковтнули. Наступного дня всіх у відділі почали ретельно перевіряти. У результаті кількох людей звільнили, а мене колеги більше не зачіпали.
