Не було такого хобі, яке Юля не спробувала б за своє життя. Вона віртуозно змішувала різні інгредієнти та створювала мило, яке потім різними шарами заливала у формочки, створюючи милі фігурки звірят, людей та їжі. Таке мило потім продавалося та роздаровувалося родичам, коли попит на нього падав.
Були у Юлі експерименти і зі свічками: химерна форма з воску приховувала в собі хитромудрий сталевий каркас, який виявлявся, коли свічка починала танути, відкриваючи задум автора перед очима здивованих очевидців. Однак Інтернет швидко наповнювався фотографіями подібних виробів, і їх ніхто більше не хотів купувати.
Розписні пляшки, плетіння бісером, розмальовування одягу, вирощування мікрозелені. Це і багато іншого спершу повністю захоплювало дівчину, а потім так само стрімко «відпускало», коли ставала зрозумілою вся безперспективність витівки.
Не можна сказати, щоб даний вид діяльності не приносив жодних грошей, але, скажімо так, добре, що Діма, чоловік Юлії, свого часу знайшов собі добре оплачувану роботу.
У той же час, Юля любила робити сюрпризи своєму чоловікові. Вперше вона приємно здивувала Дмитра такою своєю поведінкою, і після цього її було вже не зупинити: подружжя стрибало з парашутом, їздило автостопом, раптово відлітало в іншу країну, коли Юлі вдавалося діставати копійчані квитки на літак по акції. Навіть якщо такі витівки могли викликати у Діми деякі проблеми на роботі.
Мало-помалу старі знайомі віддалялися, заводили сім’ї і будували своє майбутнє вже як належить: відкладали гроші на інститут, брали іпотеку і все в такому дусі. Юля та Діма теж намагалися зачати дитину, але через проблеми зі здоров’ям нічого не виходило. Вже й лікарі радили подивитися на ситуацію з іншого боку. Натякали на дитину з дитбудинку.
Але надія все ще була. Особливо дітей хотів Дмитро. Він часто жартував з цього приводу, що повинен побачити людину, яка буде ще більш несерйозною, ніж його дружина. “Просто не віриться, що таке можливо!” Однак час минав, а дива все не траплялося.
Більше того, Діму понизили на роботі. Через це він почав сильно нервувати: ще б пак, квартира-то іпотечна! Часто залишався на роботі до ночі і приходив злим та втомленим. Юля, хоч би як старалася, не могла налаштувати чоловіка на добріший лад.
Якийсь час вони навіть пройшли в сварці. А що робити, якщо на День захисників України Дімі було вручено картину з його портретом? Та ще й за якісь нечувані гроші? Довелося проводити виховну бесіду.
Час минав, а фінансовий стан подружжя все погіршувався. Тоді головний у родині ухвалив непросте рішення: переїхати за місто, на дачу до батьків Юлі. А їхню квартиру здавати за непогані гроші. Пощастило хоч район дуже зручний. Після непростої розмови Юля таки погодилася піти і на такі жертви.
Побут змінився: тепер вдома доводилося реально гарувати. Зручності на вулиці, газу немає, вода у колодязі. І вся ця робота тепер звалилася на тендітні Юлині плечі. Діма намагався розібратися з робочими моментами. Дівчині було нелегко. По-перше, дівчині, що звикла до зручностей міста, взагалі важко «перепрофілюватися» на домогосподарку без звичних зручностей. А по-друге, вона почала підозрювати чоловіка в якихось поганих справах.
Немає нічого критичного. Але то телефон задзвонить кілька разів посеред ночі, а з невідомого номера чоловік не відповідає. То Діма, приходячи додому, виглядає незібраним і десь витає у хмарах. Уважна жінка таке одразу помічає. А якщо ще й накрутити себе перед цим.
Напередодні дня народження чоловіка Юля дуже розклеїлася. Не хотілося навіть нічого готувати. Які там сюрпризи. В голову лізли важкі думки, одна гірша за іншу. Чоловік, певне, почав погулювати. Тут все ясно, шкода тільки, що він дружину свою за дурепу тримає. Дітей немає, тож їхній союз тримається на чесному слові. А в наш час це взагалі нічого не варте.
Прибирання це набридло. Село. Нудно, сіро, похмуро. Сидиш, живеш життя, а воно стає лише гіршим. Вирішено, цього разу жодних подарунків. Купити продуктів по акції, вечір перед телевізором та спати. Тут місця багато, хто знає, може скоро ночуватимемо в різних кімнатах.
Починаючи з самого ранку, чоловік уже чимось шарудів у сусідній кімнаті. Вихідний міг би й поспати. А ні, то дати виспатися дружині. Чим там можна шарудити о 8 ранку?!
Заспана Юля в одній нічній сорочці вийшла з невеликої спальні. Діма діловито розпаковував коробку з якимось одягом усередині.
— З днем народження, Дім! Ти чого прокинувся, я планувала ввечері відзначити.
– Ага, я теж. Кур’єр щось переплутав і приніс посилку вранці. Не думав, що я тебе розбуджу, вибач.
– Кур’єр, посилка? Ти про що взагалі?
— Пам’ятаєш, як ти мені сюрприз зробила у свій перший раз? Це тобі. У відповідь.
З коробки чоловік дістав сюрприз для дружини: елегантна. сукня. Шикарна тканина та улюблений фіолетовий колір. Юля здивовано дивилася на гарну річ, а Дмитро продовжив:
— Розумієш, я тобі ніколи не говорив, але терпіти не можу сюрпризи. Так сталося, Юліє. Але тепер, мабуть, полюблю. Це тобі. Хочу, щоб ми відсвяткували мій день народження гарно. Час: сімнадцять нуль-нуль, місце наш дім.
— З квартирантами сидіти, ти збожеволів? Чи хочеш їх на день попросити погуляти? Це якось не по-людськи.
— Це ми квартиранти, Юлічко. Ми. Були до цього моменту. А тепер сюрприз: із сьогоднішнього дня наша іпотека виплачена. Вся, до останньої копійки. Жодних боргів і власна квартира. Вітаю, Юлю, ми до цього довго йшли!
— Дім, ти серйозно чи приколюєшся? Це не жарт?
— І не сон, люба. Нарешті ми пережили цей період. Я думав, ти мене кинеш ще 2 місяці тому. Але було багато роботи, вибач. Дуже відповідальні замовлення. Вони вимагали всієї моєї уваги. Тепер можна видихнути.
— Діма, от дурний! Чому нічого не сказав?!
З цими словами Юля обняла чоловіка і дуже довго не відпускала його. Сльози полилися з очей. Юля розуміла, що нічого поганого не трапилося, але через величезну кількість емоцій, що вирвалися, очі намокали самі по собі. Як вона могла взагалі сумніватися у своєму чоловікові? Сюрприз для дружини вийшов ще більш вдалим, ніж Діма очікував.
Через місяць Юля сиділа в Інтернеті, спілкувалася із дальньою родичкою. Раптом її увагу привернула реклама нової пригоди: закохані люди летіли на величезній повітряній кулі, весело регочучи і розпиваючи щось рожеве з високих кришталевих келихів. Незважаючи на те, що пропозиція тільки з’явилася, на неї вже була величезна знижка в 50%. Ну, дуже цікаво.
Юля вже збиралася натиснути на заслання та обміркувати, до якої дати приурочити такий романтичний сюрприз, як раптом зупинилася.
«Та гаразд. Там же вітер крижаний. Ну мине хвилин 10, а що потім там робити? Набридне ж».
Жінка тільки посміхнулася сама собі і закрила віконце, що спливло на екрані. Немає часу відволікатися на будь-яку нісенітницю. Їй же потрібно ще розповісти двоюрідній тітці про те, що вагітність протікає нормально, а на балконі своєї години давно вже чекає найкрутіша коляска, яку Юля взагалі бачила в житті.
Рано чи пізно треба брати хоч якусь відповідальність. І в цьому тобі завжди допоможе люблячий партнер. Потрібно лише трохи більше довіри та самовіддачі.
