Моя молодша дочка росла жвавою дівчинкою. Жити в селі їй не хотілося, тому після закінчення школи вона поїхала в місто працювати продавцем. Перший професійний досвід виявився невдалим.
Завідувачка магазину вирішила привласнити гроші, а нестачу повісила на мою дочку. Вона опинилася в цілковитій розгубленості й поділилася своїм горем із рідними. Звичайно, я допомогла доньці.
Спільними зусиллями нестачу відшкодували, і донечка пообіцяла більше не потрапляти в подібні ситуації. Незабаром вона вийшла заміж і народила сина. Її чоловік був з глибинки, тому жили вони спочатку на орендованій квартирі.
А потім молодій сім’ї пощастило отримати двокімнатну квартиру в селищі недалеко від міста. Залишалося тільки жити та будувати плани на майбутнє. Онук мій ріс всім на радість красивим і розумним хлопчиком.
Моя донька в ньому душі не чаяла, але мій зять почав зловживати спиртним. У нетверезому вигляді він втрачав самоконтроль, і в родині почалися скандали. Коли мій онук подорослішав і одружився, він захотів жити окремо.
Він з дружиною переїхав в міський гуртожиток. Дружина дісталася хлопцеві з характером і почала потихеньку керувати ним на свій манер. З появою доньки їм все важче було зводити кінці з кінцями,.
Норовлива невістка навідріз відмовлялася жити зі мною. Тим часом взаємини моєї доньки з питущим чоловіком остаточно зіпсувалися. Згодом чоловік відправився в інший світ, і вона залишилася на сама.
Оскільки дітям сподобалося почуватися вільно без батьківського контролю. Молода сім’я продовжувала знімати в місті малосімейку. Моя ж донька виставила на продаж свою квартиру.
З виручених грошей вона витратила лише частину на купівлю половини невеликого будинку, а решту суми віддала синові, щоб той зміг придбати квартиру в місті. Отак онук обзавівся власним житлом.
Його матеріальне становище поступово поліпшувалося, але моя донька бачила сина все рідше. Вона розуміла, що в мого онука своя сім’я, донька підростає, і на роботі обов’язків додалося.
А вперта невістка поваги до неї не виявляла і відвідувати зайвий раз не збиралася. Дочка в мого онука підросла і перетворилася на гарну наречену. Її вибір припав на серйозного чоловіка, з яким вона вирішила пов’язати долю.
В неї було гідне весілля – єдина дочка все-таки! Моя донька благословила внучку, пораділа її щастю. Великих перспектив у рідному місті для молодят ніхто не бачив, тому їхні погляди зосередилися на столиці.
Там зарплати вищі й рівень життя кращий. Мій онук вирішив допомогти доньці і оформив на себе кредит, бо квартира в столиці коштує недешево, і навіть після продажу половини будинку грошей на неї не вистачало.
Після купівлі дітям столичного житла вони взяли другий кредит, щоб зробити там пристойний ремонт. А самі залишилися доживати свій вік з надією на швидке й успішне погашення боргів.