Усе почалося з коледжу. Ми пішли в кафе з одногрупницями, і в цей момент зайшли хлопці і сіли поруч за наш столик. Один із них мені сподобався, і я зрозуміла, що це кохання з першого погляду.
Зважилася познайомитися з ним перша, ми поспілкувалися, він залишив мені свій номер. Після чого ми почали зідзвонювалися. Десь через два тижні він зателефонував і сказав, що має поїхати.
Я погодилася його чекати, ми півроку спілкувалися з ним. Якось раз ми листувалися в соцмережах, він написав, що він не буде зі мною, що коли повернеться, зустріне іншу дівчину і полюбить її, але вийшло зовсім інакше.
Я зустріла іншого хлопця, була разом із ним два роки і коли є моє перше кохання повернулося, то зателефонував мені. Я ж одразу сказала, що маю стосунки. Був вечір, я сиділа, і в душі стало якось порожньо.
Я зрозуміла, що хотіла б зустрітися з ним, але це того не варте. На мобільний надійшло повідомлення від нього, в якому йшлося про те, що він постійно про мене думає і хоче бути зі мною.
Я відповіла, що ні, і нагадала його ж слова, що ми разом не будемо. Мій хлопець побачив смс від колишнього і влаштував мені скандал, після чого він почав шукати мені заміну на стороні.
В результаті все закінчилося сумно: ми розійшлися. Зараз я одна, мій колишній, як не дивно, теж один, перше кохання теж не може знайти собі дівчину.
За п’ять років багато чого змінилося, змінилася я, домоглася дуже багато чого в цьому житті. Перше кохання досі з’являється, ми бачимося, але я вже не маю ніяких почуттів.
Дуже шкода, що вони зовсім зникли після такого ставлення до мене. І начебто нічого немає до нього, але ми всі ці роки одне одного не відпускаємо. І потрібна лише одна відповідь: що ж це, чому все так?
