Занадто багато для мене однієї, я просто не впораюся

У мого чоловіка є дитина від минулих стосунків. Мати спивається, дитину треба терміново забирати.

Але проблема одна – гроші. У чоловіка невелика зарплата і всі гроші з неї йдуть на кредити (накопичені з колишньою дружиною) і борг за аліментами (тисяч 20).

Чоловік працює неофіційно, аліменти високі. Живемо на те, що я зароблю. У мене двоє дівчаток, молодшій 5 місяців, старшій 2,5 років.

Багато роботи брати важко – не встигаю за дітьми стежити, і здоров’я не вистачає. Я не можу відмовити чоловікові, забирати свого сина.

Але як же я всіх сама утримуватиму? У нього, як він каже, на другу роботу сил не лишається. Його батьки хоч і багаті люди, але допомагати не збираються.

У мене одна мама, колишня медсестра з невеликою пенсією, та й вона далеко. Поки всі юридичні питання вирішаться, аліменти так і мають платити.

І виходить, що трьох дітей тягнути і чоловіка, платити держмита, відновлювати документи на дитину чоловіка, лікувати його (у дитини до всього ще й запущено вроджене захворювання мозку).

У мене просто опускаються руки від цього. Я просто хочу забрати своїх малюків та втекти від чоловіка. Я боюся всієї цієї непомірної відповідальності.

І не хочу її брати на себе. У мене немає стільки мужності та здоров’я. Мені самій потрібно робити операцію на оці (чисельні розриви сітківки, у будь-який момент може відшаруватися), а це теж вимагає грошей.

І я ще й незряча буду на одне око. Чи правильно буде тікати? Занадто багато для мене однієї, я просто не впораюся. А реально себе самотньою відчуваю у цій ситуації.

You cannot copy content of this page