Я завжди виглядала молодша за свій. Довгий час я вважала це даром та згодом почало здаватися прокляттям. У мої 30 в магазині в мене постійно просили паспорт. Ситуація не змінилася й після 40. Весь час на мене заглядалися молодші чоловіки. Навіть студенти знайомилися.
В мої 50 ніхто не вірив, коли я називала свій вік. Завжди думали, що я жартую аж поки паспорт не витягала. Через цю свою особливість завжди були проблеми в стосунках. Чоловіки мого віку не знайомилися, бо вважали мене занадто молодою. З молодшими кавалерами мені не було цікаво та й побачивши мій реальний вік, вони тікали.
Мені вже 60, і я досі не можу налагодити свої стосунки. В мене є дочка та немає чоловіка. Вже дійшло до того, що я боюся говорити свій реальний вік. Кожного разу одне й те саме. Що мені з тим робити – я не знаю
Нещодавно познайомилася з чоловіком на десять років молодшим за мене. Коли дізнався мій вік, то одразу втратив інтерес до мене. Зараз я знову намагаюся побудувати стосунки, але мені страшно казати про свій вік, бо боюся, що це знову все зіпсує. Просто біда якась.
