Підлітки часом бувають нестерпні. От і мій син вирішив згадати про свої права, але забув про обов’язки, тому я вирішила його провчити. Можливо це жорстоко та не педагогічно, але дієво. Батько мого сина не проти таких методів та навіть підтримав.
Сина я виховую сама. З його батьком розлучилася досить давно, але він весь час платить аліменти, спілкується з сином, хоча вже має іншу сім’ю та ще трьох дітей. Я з ним спілкуюся рідко. Єдине, що нас хоч якось пов’язує – це син.
Якось з сином прийшла в магазин купити йому вдягтися, літо закінчувалося і треба було готуватися до осені. Якраз чоловік аліменти прислав. Гроші невеликі, але на джинси, футболки мало вистачити. Біля каси я помітила шкарпетки з великою знижкою, остання пара взагалі за копійки.
Згадавши, що в мені треба було б шкарпетки, кинула їх до купи одягу. Це помітив мій 15-річний син і закотив істерику, що я купляю собі шкарпетки за його гроші. Згадав про свої права і що я з батьком маю його утримувати, а не витрачати аліменти
Я довго не думаючи, кинула гроші, які йому надіслав батько, на прилавок та ще додала стільки ж, розвернулася і пішла. Додому мій дорослий син явився через кілька годин, хизуючись новими кросівками. З порога запитав про вечерю, на що я йому відповіла, що в нього є гроші, то він може сам собі її оплатити.
Він одразу подзвонив батькові скаржитися, але той лише сухо сказав, що зайнятий і все. Через годину колишній чоловік подзвонив мені й спитав, що сталося. Я розповіла про сцену в магазину. Думала, що він зараз скаже, що я погана мати, але ж ні. Лише порадив погодувати сина в кредит, а потім все вирахувати з аліментів
Так я сину і сказала, що якщо в нього немає грошей на їжу, то погодую його в кредит. Він знову закотив істерику та погрожував, що поїде до батька жити. Ага, поїде, авжеж. Двоє дорослих та троє маленьких дітей у двокімнатній квартирі. Сплю і бачу, як його там приймуть.
Я кілька днів рахувала абсолютно всі витрати на сина – їжа, комунальні витрати, гроші на проїзд, на обід і ще купа всього. Через п’ять днів син склав все до купи і зрозумів нарешті, що такими темпами він не те, що жити у своє задоволення не зможе, а й у постійних боргах ходитиме. Отак і закінчилися його «права». Ходить тепер як шовковий, вибачається…
