Історії про кохання

А от моя мама, – все примовляв Ігор, коли Наташа насипала їсти, чи прасувала речі

А от моя мама, – все примовляв Ігор, коли Наташа насипала їсти, чи прасувала речі. За 4 роки спільного життя тільки і чути було, що моя мама, та моя мама…

Врешті решт, черговий раз, коли Наталя зварила борщ, а Ігор почав розповідати, що його мама борщ наваристий готує, смачний, не те що Ната, каструля зі стравою опинилася в помийному відрі.

Ната спокійно зібрала речі чоловіка і занесла їх до свекрухи. Та і там чоловік не став довго жити, бо казав мамі, що то за вермішель без м’яса.

-А от моя Ната… -Знаєш сину, – перебила його мати пенсіонерка. – Ішов би ти щастя шукати свого в інше місце, я не Ната, терпіти 4 роки твої закиди не буду. Не подобається – вільний.

Ігор плюнув і пішов. Дуже скоро він познайомився з жінкою, вони зустрічалися, поки ця дівчина його додому не запросила.

Ігор викликався поклеїти шпалери вдома в цієї жінки. А щось пішло не так. -А от мій колишній, – почала казати та жінка.

Не встигла вона і договорити, як Ігоря і слід простиг. Казали люди, що він на заробітки поїхав, та ні мама, ні колишня жінка Ната його більше не бачили. Ось так, не все пізнається в порівнянні.

Вам також має сподобатись...