Історії про дружбу
На вершині засніженого пагорба стояли дві дитячі фігурки. Вони дивилися вниз, на розкатану саморобну гірку, від якої перехоплювало подих. Накатана доріжка круто спускалася донизу, закінчуючись десь на середині
– Слухай, не мороч мені голову! – холодно вимовила Тамара. – Ось розписка. Тут чорним по білому твоєю рукою вказано термін, у який ти зобов’язуєшся повернути мені борг.
– Олександра, каву будеш? – Алла стояла в дверях кабінету з чашкою в руках. – Ох, як ти вчасно! – Саша потягнулася в кріслі і, відкинувшись на спинку,
Молода жінка Люба лежала в лікарні. Спочатку їй зробили операцію потім щось пішло не так, було невеличке запалення, і ускладнення. Тому її поки що не виписували. Ну а
У великому парку з тінистими алеями й атракціонами для дітей було людно. Весна нарешті розгулялася і почала балувати теплими днями. До того ж субота, хтось дітей вивів покататися
– Тамаро Петрівно, я від нотаріуса! Відкрийте! – жіночий голос з іншого боку звучав як удар молотка по склу. Тамара Петрівна завмерла, пальці судорожно стиснули оксамитову скриньку з
Він підійшов до мого столу, коли я сиділа в дешевій кав’ярні з паперовою склянкою кави, що вистигає, в руці й дивилася у вікно, залите дощем. – Вільно? –
Дівчина плакала, сидячи на підлозі абсолютно порожньої кімнати. Притулившись спиною до стіни, вона ридала, уткнувши голову в підігнуті коліна. А навколо порожнеча! Тільки недбало викинуті речі валяються на
– Добрий день, скажіть, я можу здати це назад? – запитала Яна у продавця за прилавком, простягаючи велику свічку в подарунковій упаковці. Невисокий, зморшкуватий чоловік у сірому засмальцьованому
Настав день, який викликав у Аліси суперечливі почуття. З одного боку, вона так довго його чекала. З іншого – боялася сильніше, ніж вогню. Вечір зустрічей випускників. Парад понтів