Коли сусідка прибігла зі звісткою, Марія Петрівна побіліла, як полотно. Сіла на лаву, дивилася в одну точку…
— Ганнусю, доню! – сплеснула руками Марія Петрівна, визираючи у віконце. – Ти чого так рано? Сонце ще й не думало вставати! Ганна, загорнута в стареньку хустку, переступала
Від Матвія немає ні повідомлень, ні пропущених викликів. Серце стискається від страху….
Я не вірю, що Матвій пішов назавжди. Цього не може бути. Просто він на взводі через погром у квартирі, який я влаштувала. Я, безумовно, не маю рації, що
Сім’я багатіїв зустріла гостей, які притягли авоськи, з неприхованою зневагою….
Володимир виріс у селі з спадковою любов’ю до тварин. Хлопчик з дитинства тягався за вуличними кішками, собаками, пташками, і всіх ніс у хату. Батьки схвалювали прагнення допомогти та
Перші два дні Тимур ішов прямо додому, але третього дня повернув не на ту вулицю, де вони разом жили. Еля пішла за ним і побачила, як він відчиняє ключем електронний замок під’їзду в новобудові…
Ельвіра познайомилася з Тимуром, коли їй було лише двадцять два роки. Хлопець працював у «швидкій» фельдшером і одного разу приїхав до дівчини на виклик. Еля дуже сильно хвилювалася
Знаєш, адже Костик не такий, як Діма. Він Рижику одразу смаколики приніс. І це не я йому сказала зробити. Звісно, Рижик відвернувся від них і фиркнув. А Костик подивився на нього серйозно і сказав
– Тітонько Світлано, подивіться, правильно? – Свєта посміхнулася Максиму і взяла в нього зошит. – Так, Максиме, усе правильно. Молодець! Я сподіваюся, що ти все зрозумів, – суворо
Володимир зі співчуттям подивився на молоду дівчину, зазначивши, що та тремтіла від пекучого, зимового холоду. Вже починало темніти….
– Швидше не можеш? Запізнюємося вже! – обурено вигукнула Настя, що сиділа поруч із нареченим, який напружено стежив за дорогою. Володимир тяжко зітхнув і сердито подивився на кохану.
Вікторія вийшла з душу, сіла в крісло, і просто не могла поворухнутись, така втома навалилася…
Надворі давно стемніло, а в кабінеті Вікторії все кипіла робота, вона робила ескізи, правила щось, вся з головою пішла в проект, і не одразу помітила, як увійшов начальник.
Ранковий туман піднімався над річкою, співали солов’ї, десь у тиші квакали жаби, в багатті потріскували дрова. Анжела навіть заплющила очі від задоволення….
Двері популярного салону краси, що знаходився в центрі міста, відчинилася, і в приміщення, немов свіжий вітер, впевненою, ходою дзвінко стукаючи височеними підборами дорогих туфельок з крокодилової шкіри, увійшла
Володимир скорчив незадоволене обличчя, але промовчав. Звичайно, він чудово розумів, що його дружина заробляє в банку непогано…
– І що ж у цьому хорошого? – невдоволено буркнув Володя. – Ти тепер що – і вдень і вночі будеш на роботі стирчати? – Володю, ти чого?
– Ти про що, Андрію?! Які речі?! Це все через дитину?! Гаразд, будь по-твоєму: я заберу відмову. Якщо ти так хочеш, щоб ця дівчинка виховувалася в нашій родині
– Андрію, в нас буде дитина! – Дарина кружляла кухнею, тримаючи в руках тест із двома смужками, – Любий! Нарешті це сталося: у нас буде дитина! – Ось

You cannot copy content of this page