Родинні історії

– Олексію, та скільки можна-то?! Таня зі злістю жбурнула в чоловіка шкарпетки, що валялися на підлозі. Олексій лише зітхнув, продовжуючи спокійно збиратися. – Ну, невже важко до кошика

Багато років кожен ранок у Надії починався однаково. Спершу чоловік Семен вимагав у неї вранці парні шкарпетки і чисту футболку. Потім з’явився син, і ось вони вже удвох

– Поїхали! – енергійно сказав Кирило. – Заспокойся! – прикрикнула Марина. – Куди ти зібрався їхати серед ночі? На годинник подивися! – А чого? – не зрозумів Кирило.

Влад вимкнув воду в душі. Витер обличчя рушником, прислухався до звуків зі спальні. Марія ще спала. Краплі стікали по його плечах, залишаючи вологий слід на щойно вимитій підлозі.

– Та ви взагалі розумієте, хто тут головний? – Андрій кричав так, що я ледь не впустила чашку з чаєм. – Андрію, ти чого розлютився? – спокійно запитала

Валентина та Ігор були одружені вже двадцять сім років. Пристрасть давно пішла з їхніх стосунків, але жили вони мирно… Щоправда, нудно. Ходили на роботу, їздили раз на місяць

– Люба, ти забронювала ресторан? Оксана була у своїх думках, і навіть не відразу зрозуміла, що запитує її чоловік. – Що? А, так, звісно. Через силу вона посміхнулася

Візочок стояв у передпокої, дитяча шафа закривала половину кімнати, а через дитяче ліжечко свекрусі довелося протискуватися в кімнатку боком. – Який кошмар, яка задуха, – прицілившись п’ятою точкою

– Знову? – Катерина втомлено подивилася на розкидані по кухонному столу папери і крихти. – Олексію, ми ж домовлялися! – Що знову-то? – чоловік навіть не підняв голови

Катя й Олександр зустрічалися вже півроку, і справа йшла до весілля. Олександр був непоганим хлопцем, але мав один недолік: він ще жив зі своєю матір’ю, Ніною Гаврилівною. Жінка